facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Депутат без імунітету може бути затриманий дільничним міліціонером», — суддя КС

Станіслав Шевчук, суддя Конституційного Суду, що оприлюднив окрему думку з приводу зняття депутатської недоторканості, доктор юридичних наук, професор, пояснює, чому в умовах фактичної війни небезпечно змінювати Конституцію. 

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Станіслав Шевчук
Станіслав Шевчук, суддя Конституційного Суду, що оприлюднив окрему думку з приводу зняття депутатської недоторканості, доктор юридичних наук, професор, пояснює, чому в умовах фактичної війни небезпечно змінювати Конституцію. 

Тетяна Трощинська: Я хотіла, щоб ми почали із суті недоторканності і суті вашої окремої думки.

 Станіслав Шевчук: Щодо окремо думки і висновку загалом щодо змін до Конституції. Це важлива процедура Конституційного контролю, коли законопроект  про зміни в Конституції реєструється в Парламенті і голосується більшістю. Конституційний суд має дати позитивний висновок. І тоді діє 2 сесії: спочатку проста більшість – 226, а потім 300 голосів. Це необхідно для того, щоб депутати ще раз подумали. Якщо Конституційний суд дав позитивний висновок – шлях відкритий. Я також написав окрему думку стосовно імунітетів та воєнного стану.

 Тетяна Трощинська: У нас же немає воєнного стану.

 Станіслав Шевчук: Ситуація в тому, що коли ми вносимо зміни до Конституції, ми перевіряємо 2 статті, де чітко визначені критерії. Ми не можемо перевірити всю Конституцію. В основному – це 157 стаття: Конституція не може бути змінена, коли передбачаються скасування чи обмеження прав людини, або якщо дії спрямовані на ліквідацію незалежності або порушення територіальної цілісності України. Друга частина цієї статті – Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного та надзвичайного стану. Я дійшов висновку, що у нас по суті військові дії. Це суд мав проаналізувати, а потім зробити висновок, вносити зміни чи ні. Сучасні війни – це гібридні війни, тобто конфлікт існує незалежно фактичного визнання. Я на це звертаю увагу, у контексті, коли іноземна держава бере участь у конфлікті безпосереднім наданням допомоги повстанцям. Сучасне міжнародне право виходить із того, наскільки така допомога є суттєвою.

 21 травня 2015 року постановою Верховної  Ради схвалено відступ України від окремих зобов’язань по міжнародним зобов’язанням і в тому числі по Європейській конвенції захисту прав людини, тому я роблю висновки, що  ми перейшли на військову оборонну операцію. Що таке АТО? Це коли захопили Держтелерадіо будівлю і треба її звільнити. Так починалося у Славянську, коли терористи заблокували будівлю. Верховна Рада України, коли застосовувала цю статтю вважала, що у нас війна або інша суспільна небезпека.

 Тетяна Трощинська: З одного боку була обіцянка зняти недоторканність депутатську, з іншого – є умови війни і це робити неможливо. В чому глибинна небезпека при зміні Конституції?

 Станіслав Шевчук: Мається на увазі не тільки формальне запровадження стану, але і наскільки воно впливає на інші аспекти. Конституції пишуться для мирного часу, коли суспільство у нормальному стані, тому що потребують широкого обговорення. А коли гібридна війна, то у суспільства виникає тяжіння до авторитарного режиму. Наприклад, вже зараз є ініціативи запровадження смертної кари. Це дуже небезпечно.

 Зміни, які зараз пропонуються по імунітетам, прямо не відносяться до воєнного стану, але Конституційний суд ухилився. Імунітети в цьому проекті запроваджені Проводиться зняття імунітетів з депутатів і введення функціонального імунітету щодо суддів. Імунітети бувають 2 видів. Іноді слухачі плутають, коли, наприклад, когось посадили, то існує 2 виміри: арешт і відбування покарання у  в’язниці після винесення вироку. Арештом називається процесуальний імунітет, а випадок з в’язницею – матеріальний імунітет.  Цитуємо статтю 80, яка вилучається: Народні депутати України не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнутими до кримінальної відповідальності чи заарештовані. Формально можна подумати, що це процесуальний імунітет, але ремарка про згоду значить, що вони не можуть відповідати за злочини без згоди Верховної Ради. Матеріальний імунітет потрібно зняти з депутатів. Вони мають відповідати за всі скоєні злочини.

 Василь Шандро: Якщо з депутатів знімуть всі можливі імунітети, це може призвести до підставних і безпідставних звинувачень з прав. Це може розцінюватись як тиск. Практика у світі ця популярна досить, що депутати живуть і працюють і їх міліція не зупиняє і не заарештовує.

 Станіслав Шевчук: Бо там є реформовані судові органи. Є інші способи боротьби з корупцією, ніж позбавлення імунітетів. З усіх імунітетів потрібно залишити процесуальний.

 Василь Шандро: Це звучить як кругова порука. Ми чуємо років 10 про те, щ що нова політична сила прийде і зніме депутатську недоторканність.

 Станіслав Шевчук: Я проти матеріальних імунітетів, але з процесуальним впливом потрібна обережність.

 Василь Шандро: Просто може скластися враження,, що депутати хочуть позбавити себе всіх імунітетів, а Конституційний суд каже, що цього робити не варто.

 Станіслав Шевчук: Ні. Те, що я казав, то моя окрема думка. Конституційний суд дав позитивний висновок з певними застереженнями.

Поділитися

Може бути цікаво

Зараз немає підстав, щоб Трамп змінив позицію щодо України — експерт-міжнародник

Зараз немає підстав, щоб Трамп змінив позицію щодо України — експерт-міжнародник

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Чому ВРП досі працює недосконало: думка фахівця фундації DEJURE

Чому ВРП досі працює недосконало: думка фахівця фундації DEJURE

Вступ у НАТО виглядає реалістичнішим, ніж відновлення ядерної зброї — Сергій Солодкий

Вступ у НАТО виглядає реалістичнішим, ніж відновлення ядерної зброї — Сергій Солодкий