«Євроінтеграційний закон про вищу освіту не є новаторським» — Єгор Стадний

Як повідомив 23 квітня міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, депутати Верховної Ради другому читанні підтримали законопроєкт № 10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті.

Зокрема законопроєкт передбачає можливість для студентів-контрактників самостійно обирати темп навчання. Також в документі йдеться про упровадження міждисциплінарних освітніх програм, що має створити умови для зміни спеціальності після року чи півтора після вступу.

Детальніше говоримо про це з першим проректором Київської школи економіки, ексзаступником міністра освіти та науки України Єгором Стадним.

Недоліки нового законопроєкту щодо вищої освіти 

Єгор Стадний: Те, що прописано в ухваленому законопроєкті, ми вже робили давно. Тепер держава вирішила врегулювати це. Нині ми затримали подих і в трохи стресовому очікуванні знаходимося: що від нас вимагатимуть? Бо закон відрізняється від того, що ми бачимо в анонсах, релізах, на сайті МОН тощо.

Єлизавета Цареградська: Що вас найбільше бентежить в цій ситуації?

Єгор Стадний: Цей закон не є новаторським. І вибір дисциплін, і зміна програм, і визнання результатів навчання в інших університетах чи на курсах вже існували до цього. Наприклад, в Київській школі економіки ми це все маємо не перший рік. Закон же вирішив, що це треба запровадити на державному рівні. Ми це запроваджували, користуючись нашою автономністю. Але після того, як парламент проголосував закон, у нас автономності стало менше. 

Тепер ми, затамувавши подих, очікуємо, що ж тепер нам будуть вказувати. Наприклад, результати академічної мобільності ми визнавали й до цього. Тепер визнавати треба так, як скаже МОН.

 У новинах я читав, що тепер студенти зможуть вчитися за індивідуальною освітньою траєкторією, зокрема, збільшуючи чи зменшуючи період свого навчання. Ми й до цього це робили. Але мало хто читає до кінця законопроєкт. Там в прикінцевих положеннях написано, що збільшення строку навчання за денною та дуальною формами здобуття вищої освіти допускається лише з дня скасування воєнного стану. Про це забувають написати у всіх релізах та новинах про цей закон. 

Ми збільшували строки навчання студенткам, бо ми не жартуємо з питаннями щодо військовозобов’язаних. Але студентки не військовозобов’язані, і у них бувають ситуації збільшення терміну навчання. Зараз же це не можна робити. Тож, де тут та індивідуалізована освітня траєкторія, про яку написано на сайті Міністерства освіти? 

Міждисциплінарні спеціальності, перехід між програмами раніше теж не були заборонені. Це воля університету: хтось це дозволяє, бачить в цьому потребу, а хтось не дозволяє.

Ми починали за одне, а закінчили геть за інше. І де обіцяна дерегуляція? Ми раніше наголошували на тому, що очікуємо дерегуляції, часи вимагають цього просто зараз, тому що війна. Ми маємо реагувати на виклики оперативно.

Ми б не мали ходити в міністерство і дивитися, який там порядок підписання угоди про подвійний диплом з якимось шанованим американським університетом. Достатньо того, що ми один з одним порозумілися, український та американський університети визнали одне одного за достойних партнерів і готові спільно працювати. Але ні, нам таки треба піти й подивитися, як міністерство сказало підписати договір.

Читайте також: Чому сексизм досі є в українських закладах вищої освіти

Про регуляцію університетів державою

Єгор Стадний: Фактично в проголосованому законі або врегулювали те, що вже є, або, як з подовженням терміну навчання, заборонили наявне. На сайті МОН написано, що студенти зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті. Але фактично ж не зможуть, згідно з прикінцевими положеннями цього закону. Війна ж завтра не закінчиться.

Хоч держава нібито виступає за дерегуляцію та автономію університетів, але тепер стандарти вищої освіти повинні мати опис предметної області, який містить: інформацію про об’єкт вивчення та/або діяльності; теоретичний зміст; методи, методики та технології, необхідні для практичного використання тощо.

Ми вражені, що це нам тепер спустять це згори. Я зараз піду до професорів й ми будемо сидіти разом й думати, що там за інструменти, методики, технології, необхідні для практичного використання. 

Має бути за щастя, що ми як університет без допомоги держави налагоджуємо навчання офлайн. Даруйте, але хай держава хоч не заважає. Я вже не прошу про допомогу — впораємося. Хай до нас приходять навчатися, може, в міністерстві щось зрозуміють.

Загалом зараз стоїть в ряд купа таких рішень, як і з цим законом. Наприклад, заборона студентам приватних університетів їхати на програму обміну. Це трохи смішно, бо, до прикладу, Український католицький університет, Київська школа економіки — це університети, які мають вступників з найвищими балами в цій країні. І ми опинилися за бортом. Я не дуже можу збагнути цієї логіки. Контрактники з балами, нижче плінтуса, з державних університетів можуть їхати на програми академічної мобільності, а найталановитіші в цій країні — не можуть.

Читайте також: «Відповідальність за нашу освіту і здоров’я несемо ми самі, не слід перекладати її на війну» — Дарка Озерна

Про дерегуляцію

Єгор Стадний: В університетах треба дерегулювати всі регламенти щодо академічної мобільності. Треба дерегулювати всі регламенти щодо набору викладачів.

Вибачте, але ми не Швейцарія. У нас немає по 40 кандидатів на кожну посаду. Конкурси в університетах роблять одиниці. Ми у Київській школі економіки, наприклад, робимо пробні заняття для всіх викладачів, які хочуть у нас викладати. Потім їх оцінюють на цьому пробному занятті. 

Але коли до нас їде випускник Оксфорда, людина з Нью-Йоркського чи Чиказького університету, то це за щастя має бути. Але ні, нам, за правилами, треба організувати конкурс, зібрати папери, печатки. Це трохи смішно. Ми очікували, що це все буде зникати. 

Лунають лозунги про те, що треба дати можливість університетам розвиватися. Так дайте цю можливість. Ми розуміємо, що грошей немає у держави, але ми не дуже й просимо. Хоча б не заважайте. 

А якщо йдеться про те, що є купа університетів, які тільки удають із себе університети, то відповідальність за це має бути не на тих університетах, які дають собі раду з розвитком і є справді шанованими на міжнародній арені. 

До прикладу, в академічну раду Київської школи економіки нещодавно увійшла пані Марина В’язовська. Вона єдина в Україні отримала медаль Філдса, що фактично є Нобелівкою у сфері математики. Також до ради увійшов Сергій Плохій. Роджер Маєрсон, нобелівський лауреат з економіки, є головою цієї ради. Напевно ж вони можуть виконати свою функцію і забезпечити якість в Київській школі економіки. Але ні — треба, щоб нам міністерство порадило і сказало, як краще жити. Це все засмучує.

Читайте також: У часи війни освіта дає дітям відчуття нормальності життя, що у нас забрали — засновниця ГО «Простір знань»

Більше про новоухвалений законопроєкт щодо вищої освіти

Згідно з ухваленим законопроєктом щодо вищої освіти, упровадження міждисциплінарних освітніх програм має створити умови для зміни спеціальності після року чи півтора після вступу. Таким чином абітурієнт може обрати міждисциплінарну програму в межах однієї чи декількох галузей знань, а згодом остаточно визначитися зі спеціальністю або продовжити здобувати міждисциплінарну освіту.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснив, що студент, який не визначився з конкретною спеціальністю, зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.

Також планують посилити автономію університетів. Заклади вищої освіти матимуть змогу самостійно вирішувати, як навчати студентів нерегульованих спеціальностей, аби вони досягли встановлених стандартом компетентностей, пише «УП. Життя».

Для регульованих спеціальностей, як-от право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей і результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.

Оксен Лісовий заявив, що стандарти вищої освіти, оновлення яких очікують впродовж найближчих місяців, будуть включати більше вибірковості. Такий крок, за словами міністра, має збільшити конкуренцію в університетах, як наслідок, надати можливості для викладачів, що пропонують інноваційні курси, а також вищу якість освіти для студентів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі