Для чого місцева влада приймає програми «для галочки» і чи може громада корегувати їх?

Чи може громадськість долучитися до створення програм місцевого самоврядування? Як це правильно робити? Розмова з правозахисниками та експертами місцевого індексу прав людини Наталією Єсіною та Тарасом Щербатюком.

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Тарас Щербатюк,

Наталя Єсіна

Для чого місцева влада приймає програми «для галочки» і чи може громада корегувати їх?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-hh-22-01-03_esina-sherbatyk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-hh-22-01-03_esina-sherbatyk.mp3
Для чого місцева влада приймає програми «для галочки» і чи може громада корегувати їх?
0:00
/
0:00

Що таке «порожні» програми органів місцевого самоврядування?

Тарас Щербатюк: Місцеві цільові програми — це сукупність взаємопов’язаних завдань та заходів, які узгоджені між собою за термінами виконання, певними ресурсами, виконавцями та які спрямовані на вирішення найактуальніших проблем саме на місцевому рівні.

Наталія Єсіна: Добре, коли місцева цільова програма створюється після оцінки потреб місцевої громади.

Тарас Щербатюк: «Порожні» програми, на нашу думку, — це такий собі парадокс не тільки місцевого рівня, а й загальнодержавного значення. Ці програми створені лише для того, щоб вони були. Вони не працюють, а існують тільки на папері. Для чого це робиться? Це питання досить риторичне, оскільки причин багато і вони пов’язані саме з місцевим контекстом. Якщо це, до прикладу, рік перед місцевими виборами, то місцеве самоврядування, депутати досить часто приймають ці програми, скажімо так, для піару. До прикладу, приймають програму соціального забезпечення ветеранів, членів їхніх сімей, визначили купу заходів у цих програмах, але забули визначити бюджет цієї програми. Ця програма ніби є. Вони прозвітували, що прийняли її, але її, можна сказати, немає, оскільки вона недієва і створена для того, аби прозвітувати, що вона є.

Чи комунікують представники органів місцевого самоврядування із громадою, розробляючи цільові програми?

Тарас Щербатюк: Не пам’ятаю, яка саме це була територіальна громада, який голова це сказав, але він сказав: «Навіщо нам впроваджувати механізми комунікації, місцевої демократії, якщо ми і так з ними спілкуємося — ходемо селом, спілкуємося із ними». Це рівень малих територіальних громад, коли місцева влада не бачить потреби у впровадженні цих механізмів месцевої демократії.

Які саме механізми комунікації існують?

Наталія Єсіна: Майже у кожному своєму звіті ми рекомендуємо налагоджувати комунікацію, звітувати про виконання програм, використовуючи усі можливі форми, адже з останнім розвитком інтернету найчастіша форма звітування — Фейсбук-сторінка місцевої громади, де публікується цей звіт. Але чи є можливість у всіх членів громади читати Фейсбук-сторінку, особливо людям поважного віку? Звісно, немає. Тож, ми радимо зустрічатися із мешканцями, використовувати інші канали комунікації — друковані ЗМІ, стенди, місцеві телебачення і радіо. Це важливий момент і на нього потрібно звертати увагу. Тому що, якщо програма є і вона працює, але про неї не знають, то це погано, бо складно говорити, чи дієва вона.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису