До середини століття в Арктиці не буде криги, - кліматолог

В студії Світлана Краковська – членкиня Міжурядової групи експертів з питань клімату, старша співробітниця і кандидатка фізико-математичних наук Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС НАН України.

Тетяна Трощинська: З точки зору наукових доказів, це справді аномальна, екстримальна спека?

Світлана Краковська: Якщо ми говоримо про Європу, то це дійсно так. Чесно кажучи, що мене дуже тішить – це те, що для України поки що немає такої екстримальної спеки. І вся ця спека вона вгазалі в Європі, зливи в Європі та в інших частинах світу. Але є інтерес і мене запрошують – це дуже добре, це означає, що люди почали мислити глобально.

Сніжана Старовицька: Facebook повен повідомлень, що цього літа Київ майже тропічний, і зливи майже тропічні. Наскільки це відповідає дійсності? Чи йдеться про зсув кліматичних зон в України?

Світлана Краковська: До зсуву ми ще не дійшли. В Україні, в Києві поки що не було нічого дуже екстримального. Навіть, якщо сильно заливало, то це, скоріше були проблеми забудови, а не екстримальності опадів. Екстримальність опадів зростає – це правда. Дійсно може випасти за один дощ три місячних норми – у нас поки що такого не було, але треба до цього бути готовими.

27 липня Україна почала жити в борг у планети Земля.

Тетяна Трощинська: В чому причини підвищення температури?

Світлана Краковська: Атмосфера рухається і їй байдуже, які країни, – вона рухаєтсья по своїх законах гідродинаміки. Ми з вами живемо, до речі, на дні океану, який називається атмосфера. Інша справа, що ми не бачимо повітря. Але, насправді, ці хвилі, їх так і називають, хвилі тепла – їх можна собі уявити, як хвилі в океані. Взаємодія атмосфери і океану дуже тісна, відповідно те, що ми бачимо в атмосфері, воно великою мірою визначається саме океаном. Я очікувала того, що відбувається цього літа, бо наприкінці минулого літа, бачила, які температури в Атлантичному океані – вони просто зашкалювали. Ми бачили цю кавалькаду ураганів, які там проходили одни за одним, один із них навіть дійшов до Британії. І наступне повідомлення для мене було – це тоді, коли ми всі переживали з приводу того, що у нас в березні холодно, морози, а я, коли подивилась цю карту, побачила, що в цей самий час на Північному полюсі 0°C, коли там має бути -30°C – оце перевищення норми. Це означає, що океан набрав таку велику кількість тепла, що він її просто тепер віддає.

Сніжана Старовицька: Це незворотній процес? Надалі ми будемо спостерігати тільки збільшення температур влітку?

Світлана Краковська: Він зворотній. Питання в часових проміжках. Набирав він це тепло не за один рік. Тепер ми бачимо ці наслідки.

Сніжана Старовицька: Як до цього підготуватися українцям?

Світлана Краковська: Перш за все, потрібен дуже гарний моніторинг. Моніторинг, який фінансується державою взагалі-то. В нас була гідрометслужба, яка тим займалась, наразі їй дуже важко цим займатись: немає устаткування. Наступне: у нас дуже велика проблема з кадрами, в нас не вистачає кваліфікованих кадрів, хто б міг займатися не тільки прогнозуванням і моделюванням. Фахівець має розуміти взаємодію різних сфер. Він має розуміти фізичні, хімічні процеси тому, що ми нашими викидами, змінили склад атмосфери.

Коли ми живемо у містах, ми отримуємо тут острови тепла, де температура може бути більша, ніж в пригороді, в середньому на 2 – 3°C

Тетяна Трощинська: За рахунок чого в Україн поки що не +48°C і чи ще тривалий час збережеться, чи нам треба теж до цього готуватись?

Світлана Краковська: Готуватись треба. У нас рекорд був +42°C в Україні. А ще більшість населення живе у містах, а тут температура набагато вище, бо ми говоримо про температури, які вимірюються на метеостанціях в спеціальних будках, які провітрюються на висоті 2 метри, щоб уникнути впливу підстильної поверхні, нагрівання і так далі. Коли ми живемо у містах, які всі у асфальті, ми отримуємо тут острови тепла, де температура може бути більша, ніж в пригороді. Одного разу я бачила 12°C різниці, але в середньому 2 – 3°C точно.

Сніжана Старовицька: Навіть у Київській області почали саджати рослини, дерева та квіти, які раніше були характерні для Криму, для Півдня України.

Світлана Краковська: Це правда. В нас кліматичні умови змінились. В моєму дитинстві абрикоси, персики, виноград були екзотикою – наразі це абсолютно звичне явище.

Сніжана Старовицька: Тобто за 20 років у Київській області можна буде саджати кактуси?

Світлана Краковська: Кактуси, може, і будуть рости, а чи будуть люди? Одна з рис цих кліматичних змін – це швидкість. Ці зміни були і раніше, але ніколи вони не були такими швидкими.

Сніжана Старовицька: Що може зробити отака маленька людина, як я, щоб світ став кращим, а апокаліпсис відсунувся?

Світлана Краковська: Ми говоримо що ми такі маленькі люди, але саме ми привели до такої ситуації. Це значить, що наші зусилля по підвищенню температури, мають бути повернені навпаки. Кожна людина має про це думати. Статистика говорить, що кількість людей, які турбуються кліматом, в Україні з 2013 по 2017 роки зросла вдвічі – нас стало 15%, але поки нас буде 15%, нічого не зміниться. Нас має бути більше 50%. Я не хочу нікого залякувати, але мені самій дуже страшно. Правило трьох р: 1 – refuse – відмовитись від того, що не потрібно – не купувати, 2 – reduce – зменшити те, від чого неможливо відмовитись, наприклад, пересісти з громадського транспорту на велосипед, 3 – reecycle – переробляти те, що вже використано. 27 липня Україна почала жити в борг у планети Земля.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.