Дитяча історія у жодному разі не має бути дидактичною, - член журі конкурсу дитячої книги

Гість ефіру – член журі конкурсу «Напишіть про мене книжку!» – 2018 Юрій Бедрик.

Юрій Бедрик: В конкурсі присутні не тільки казки. Це можуть бути дитячі романи, повісті. Вони не можуть бути зовсім величезними. Конкурс проходить вже четвертий рік. Вперше він відбувся у 2015 році. Заснований видавництвом «Фонтан казок». В наш час, мабуть, найсильніший потяг до фентезі. Є три номінації для зовсім різного віку. Старша номінація називається «Книжка про мене». Вона для дітей середнього шкільного віку. З неї і починався весь конкурс. Головним героєм книжки мала бути сучасна українська дитина.

Лариса Денисенко: Є багато досліджень стосовно того, що діти найбільше запам’ятовують негативних героїв та героїнь, тому що, кажуть, зло харизматичніше. Чи багато за цей час створено персонажів, які захоплювали б дітей своїм добрим ставленням, гарними вчинками?

Юрій Бедрик: Таких персонажів дуже багато. Мабуть, негативного персонажа справді легше створювати, а актору – грати його, тому що деякі риси є карикатурними, виставляються гротескно, а позитивний персонаж іноді буває таким, як потрібно, як усі. Через це він ризикує стати менш цікавим. Але для дитячої літератури дуже важливим моментом є гумор. Якщо дитина сміється, не лише читаючи про негативного персонажа, а й про позитивного, то тут уже цей баланс виправляється. Дитяча історія ні в якому разі не має бути дидактичною.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.