Дитячий хор "Щедрик" взяв гран-прі на конкурсі у Флоренції - арт-директорка хору
Українські діти обійшли дорослі музичні колективи з усього світу.
Про перемогу хору “Щедрик” на фестивалі-конкурсі у Флоренції говоримо з арт-директоркою хору Аленою Асташевою та організаторкою Тетяною Калітою.
Наталя Соколенко: Хто готовий розповісти про сам фестиваль?
Олена Осташева: Спочатку я зроблю невеличке уточнення: ми отримали дві перші премії в двух номінаціях, гран-прі й одна спеціальна нагорода. Наш диригент визнаний кращим диригентом з усіх, які приймали участь у цьому конкурсі. Гран-прі надається будь-якому колективу: дитячому, дорослому, оркестри – кращий колектив з усього конкурсу отримує гран-прі.
Наталя Соколенко: Це подвійна перемога?
Олена Осташева: Ні, але тут так само було не все просто. Коли ми подавались на цей конкурс: відсилали свої аудіо та відео записи. Нам сказали, що не дивлячись на те, що у нас діти вікової категорії дитячого хору, рівень виконання не дозволяє нам виступати в номінації дитячий хор. Ми співаємо на такому рівні, що можемо суперничати тільки з молодіжними, юнацькими хорами. Тому у нас були маленькі діти, які змагалися з дорослими колективами.
Наталя Соколенко: Чому ви вирішили підтримати цю подорож?
Тетяна Каліта: Це не проста робота. Як Олена вже сказала, це не перша наша спільна робота, спільна поїздка. Я вже мала деякий досвід співпраці з цим колективом. Я давнішня шанувальниця і дуже захоплена шанувальниця цього хору тому, що колись мій син співав у складі хору. Як всі ми знаємо, колишніх щедриків не буває. Ми знаємо всіх, хто хоч якоюсь мірою був дотичний до цього колективу. Просто неможливо залишити цю сім’ю. У нашого ГО є гасло “Щоб нас світ знав із наших вуст”. Ми хочемо бути не об’єктами, а суб’єктами формування знання про нас, думки про нас у світі. Як раз хор Щедрик і розповідає світу про нас.
Любомир Ференс: Ви багато їздили, в багатьох країнах бували. Коли ми говоримо про аудиторії – яка найтепліше вас приймала?
Олена Осташева: Неможливо виділити – нас дуже гарно всюди приймають. Як правило, наприкінці виступу, овації стоячи. Нас дуже гаряче приймали зараз у Флоренції, в США, Канаді і так само тепло нас приймала Горлівка, Стаханов, Запоріжжя.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі