Гість ефіру – керівник секретаріату офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко.
Андрій Куликов: Наскільки системне те, про що ми дізналися на прикладі Одеського СІЗО?
Богдан Крикливенко: Дозволю собі нагадати хронологію. 17 серпня надійшла жахлива новина про трагедію, про знайдене тіло співробітниці Одеського СІЗО Олени Порошенко, після чого ми отримали наступну не менш шокуючу новину. Це те, що задля запровадження колективної відповідальності до багатьох осіб в цій установі, в Одеському СІЗО, було застосовано силові методи, спецзасоби спецпідрозділом пенітенціарної служби.
Як нам стало відомо 22 серпня з оприлюдненого відео, 18 серпня особу, яку ідентифіковано як вбивцю співробітниці, було вивезено за межі Одеського СІЗО, було заведено спеціальний зведений підрозділ, який був у спеціальному екіпіруванні, в масках, без жодних розпізнавальних знаків. Підрозділ в двох блоках Одеського СІЗО спочатку нібито проводив плановий огляд камер на предмет виявлення заборонених речей. Потім вони проводили людей через так званий «коридор» і били людей.
Анастасія Багаліка: Як убезпечити в’язнів від тиску під час розслідування?
Богдан Крикливенко: Глобальне питання. В’язні, з якими ми спілкуємося, однозначно кажуть: «Ви приїхали на моніторинговий візит, ви поїдете, а нам тут жити». Це проблема, тому що є факти здійснення тиску. Ми знаємо, що у справі з Одеським СІЗО адміністрацією викликалися особи і проводився тиск, щоб вони не спілкувалися, не давали свідчень.
Демонстрація ефективного і належного розслідування органами прокуратури цієї справи буде сигналом для людей, які тримаються під вартою, про те, що можна говорити правду. Люди піддаються тиску, бо зневірюються у правдивому розслідуванні.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
0