Економічна свобода - що це в Україні і чому це важливо?

«Наразі все наше суспільство настільки зосереджено на політичних питаннях, на тому, що деякі права обмежені, і вибір людини у будь-якій царині дуже звужений, що це відволікає від того, що є середовищем або буттям будь-якої людини, яка вступає в економічні стосунки.

Всі дослідження, які останнім часом в нас проводяться, говорять, що зміна певних рамок і політичних умов вплине на економіку. Щодо економічної свободи, то це той показник, який є єдиним, який показує, чому Україна до сих пір не стала розвиненою державою. Оці утиски і грати, які існують, здебільшого існують у політичній сфері.  Коли є політичні рамки, то розвиватися економічно дуже важко.

Якщо ми подивимося на п’ятірку розвинених країн, то побачимо, що вони є економічно вільними. Але з усіх 160 країн, по яких складається рейтинг економічної свободи, тільки п’ятірка є найвільнішими. До речі, США навіть не входять в десятку. Попри те, що вони вільна в інших позиціях – в свободі слова, в свободі віросповідання, і політичній свободі вони майже не обмежені, то за рівнем економічної свободи вони посідають 11-12 місце. Україна також посідає десяте місце, але з кінця.

В основі економічної свободи лежить право вибору. Звісно, що чим більше прав є у людини, щоб вибирати, тим вона буде багатшою. Проте інколи люди просто не знають своїх прав, тому не роблять ніякого вибору, а інші уявили собі, що їхні права не обмежені.

Для України, може не було б все так катастрофічно погано, якби не було інколи недолугих законодавчих актів, ручного управління, про яке говорила попередня спікерка Олександра Дрік, і якби бажання реформувати країну було справжнім, а не формальним. Я не є економістом-міжнародником, а просто дивлюся на деякі міжнародні приклади. Я почала дивитися на економічну свободи, коли досліджувала економічну безпеку, і для себе з’ясувала, що економічна безпека – це міра економічної свободи. Чим більшою є убезпеченість, тим вищою може бути свобода. Але як тільки безпека починає домінувати над свободою, як тільки ми говоримо, що нам найважливіше, щоб був якийсь мінімум, наприклад, прожитковий, і якщо ми будемо його підвищувати, це означатиме, що наші межі будуть безпечнішими, і це нам дасть право щось робити, то ми починаємо вводити себе в оману. Направду це не так. На певних рівнях, які стосуються безпеки громадян, ми ще навіть до найменшого убезпечення не дійшли», – говорить Олександра Ляшенко. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.