Фотографія — документ епохи: розмова до Дня розглядання старих фото

Як змінився сенс фотографії відтоді, як її зробили вперше, чим старі фото відрізняються від сучасних?

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Костянтин Родигін

Фотографія — документ епохи: розмова до Дня розглядання старих фото
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-hh-21-11-05_rodygin.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-hh-21-11-05_rodygin.mp3
Фотографія — документ епохи: розмова до Дня розглядання старих фото
0:00
/
0:00

Розмова зі старшим викладачем кафедри журналістики та соціальних комунікацій Донецького національного університету імені Василя Стуса Костянтином Родигіним.

Костянтин Родигін: Один із трьох винахідників фотографії, англієць Вільям Генрі Фокс Талбот, у 19 столітті створив фотоальбом, де за допомогою фотографії документував навколишній світ: природу предмети інтер’єру, натюрморти. Ті фото відбивали прагнення впізнавати світ навколо себе. З певною жадібністю.

  • Він хотів фотографувати усе, що бачить, щоб закарбувати його для вічності. Усе навколо змінюється, а на фото воно залишається. Цю функцію фото, увічнення, застосовували й для створення сімейних альбомів.

Однак це не нове. Фотографія у 19 столітті була мало поширеною, а зараз вона стала надзвичайно доступною і масовою. Зробити фото на смартфон нині майже нічого не коштує. Зробити фото тоді було затратно: матеріали, техніка. Людей, які могли це собі дозволити, було мало.

  • В однієї графині у 19 столітті була пристрасть фотографувати себе. Це не зовсім селфі, скоріше автопортрет на відтермінованому спуску величезної камери на штативі.

Чому старі фото цікаві сьогодні?

Костянтин Родигін: Фотографія — документ епохи. Навіть, якщо це звичайна світлина з випускного. Поки часова дистанція не дуже велика, вона буде цікавою лише зображеним на ній, рідним, друзям. А на певній віддалі ця фотографія стає цікавою стороннім. Світлина починає працювати як щось самостійне. Зовсім на іншому рівні. Ці люди стають нам цікавими не тому що ми їх знаємо, а в тому ключі, як вони зображені, ким вони були самі, яким був світ навколо. Ми це якось порівнюємо з сучасністю, самими собою і так пізнаємо світ та себе через такі відбитки, документи реальності, якими стають фото.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису