ФСБ приїжджає до селищ, де живуть кримські татари, і перевіряє кожен дім

Головна редакторка інтернет-видання «Українська правда» та співініціаторка «Крим-SOS» Севгіль Мусаєва-Боровик говорить про залякування кримських татар російськими інституціями в Криму.

Зокрема, проводяться обшуки у журналістів каналу «ATR». За словами Севгіль Мусаєвої-Боровик, «ATR» — єдиний кримськотатарський телеканал, який мовив у Криму до 1 квітня 2015 року, поки в них не закінчилася ліцензія. Мовлення телеканалу припинилося до 1 вересня 2015 року, коли воно відновилось, але з київської студії.

За словами Севгіль Мусаєвої-Боровик, власник телеканалу Ленур Іслямов придумав акцію з громадського блокування Криму, і обшуки в домівках членів його родини — це тиск, аби він припинив акцію блокади.

Ірина Славінська: Що дає підстави говорити про нову хвилю репресій проти кримських татар?

Севгіль Мусаєва-Боровик: Зараз репресії застосовуються щодо журналістів та громадських діячів, в тому числі щодо родичів організатора громадської блокади Криму Ленура Іслямова. Тобто, ці репресії — реакція кримської влади на блокаду. Є періоди затишшя, коли обшуки припиняються, але репресії, фактично, — постійні.

Юрій Макаров: У Радянському Союзі люди знали, як поводитися, аби бути в зоні безпеки та не потрапити «під каток». Чи є щось схоже у кримських татар у сучасних умовах?

Севгіль Мусаєва-Боровик: Тут такого немає, бо немає людей, які почуваються у безпеці. Зникає багато кримчан та, особливо, кримських татар. Обшуки проводяться за такою схемою: ФСБ приїжджає до селищ компактного проживання кримських татар і перевіряють кожну домівку.

Ірина Славінська: Тобто, ці перевірки базуються тільки на національності?

Севгіль Мусаєва-Боровик: Так, це спосіб залякування через те, що кримські татари мають власну позицію стосовно анексії Криму.

Юрій Макаров: На скільки таке ставлення до окупанта є масовим чи переважним серед кримських татар?

Севгіль Мусаєва-Боровик: Важко сказати, тому що не було соціологічних замірів на окупованому півострові. Люди бояться відповідати на запитання, бо за невизнання анексії за кримським законодавством можна сісти за грати на 5 років.

Юрій Макаров: Коли говоримо про зникнення людей у Криму — що за цим стоїть?

Севгіль Мусаєва-Боровик: Зникали і активісти, і звичайні люди — їх потім знаходили мертвими. Ці зникнення були організованими та відбувалися у певний період: минулої осені впродовж 2 тижнів було декілька таких випадків та цієї весни.

Ірина Славінська: Хто ці журналісти, проти яких застосовуються репресії? Що це за канал «АTR» та як він функціонує?

Севгіль Мусаєва-Боровик: «АTR» — це єдиний кримськотатарський телеканал, який транслював свої програми до 1 квітня 2015 року, потім закінчилася його ліцензія, а окупаційна влада відмовилася її продовжувати. Ліля Буджурова разом з директором телеканалу боролися за ліцензію і у вересні мовлення розпочалося у Києві. Власник «АTR» Ленур Іслямов, фактично, є ініціатором громадської блокади Криму, здобув підтримку Меджлісу та інших громадських організацій. Обшук його родини, на мій погляд, — засіб тиску, щоб примусити його припинити цю діяльність. А щодо Лілі Буджурової та директора телеканалу «АTR» — їх намагаються змусити виїхати з півострова. Людей, яких окупаційна влада не може контролювати, вона витісняє з Криму.

Ірина Славінська: Чи можна робити висновки щодо того, на скільки масовим є виїзд саме журналістів з Криму?

Севгіль Мусаєва-Боровик: Незалежні журналісти, яких я знаю, виїхали ще минулого року, решта — цьогоріч.

Юрій Макаров: Чи солідарні з кримськими татарами інші кримчани?

Севгіль Мусаєва-Боровик: Серед українських патріотів такі люди є. Але це мовчазна більшість.

Повний варіант розмови слухайте у звуковому записі.