Головне - не допустити уряд до друкарського станка, - заступник Голови Нацбанка

Запитаємо в  Олега Чурія, заступника Голови Національного Банку України.

Тетяна Трощинська: Завдяки чому це вдалося? І чому ми маємо оцінювати цю новину як позитивну?

Олег Чурій: Це, насправді, не перемога і не зрада, це констатація факту. Ситуація така, що курс української гривні визначається і попитом, і пропозицією від експорту/імпорту. В нас дуже мало гарячого короткострокового капіталу, який заходить в інші країни, на сьогодні ситуація на міжнародних ринках не стабільна, і цей капітал почав виходити з цих ринків у квітні, що спричинило девальвацію майже всіх валют. Але цей капітал не дуже присутній на нашому ринку, як в інших країнах, тому і вплив його був дуже мінімальний.

Василь Шандро: Тобто це відбулося не тому що зміцнення, а тому що девальвація в інших?

Олег Чурій: Ні, насправді, гривня зміцнилася, але цьому є інші причини. Коливання гривні протягом року мають дуже сезонний характер і пов’язані з тим, що Україна великою мірою – це аграрна країна. Тому в нас коливання гривні спричинені оцими циклами в аграрному секторі. Тобто навесні аграріям потрібно засівати, їм потрібно купувати паливно-мастильні матеріали, насіння, добрива, і вони продають валюту, купують гривню для того, щоб здійснити весняно-польові роботи. А восени вони отримують кошти і купують валюту. Тобто пропозиція восени та взимку обмежена, а навесні висока.

Це також пов’язано з тіньовою економікою, яка є в Україні, за різними оцінками, тіньовий аграрний сектор складає приблизно 30-40%. І на курс валюти цей тіньовий сектор дуже впливає.

За різними оцінками, тіньовий аграрний сектор складає приблизно 30-40%. І на курс валюти цей тіньовий сектор дуже впливає

Тетяна Трощинська: Наскільки на курс валюти впливає падіння ВВП? З початку війни майже вдвічі скоротився ВВП, про що мало говорять політики, які часто спекулюють курсом гривні. Що має статися в економіці для того, щоб гривня зміцнилася аж відчутно?

Олег Чурій: Є декілька причин, чому у 2014-му році в нас впав ВВП вдвічі в доларовому еквіваленті. Перша причина – це війна. Україна втратила частину своєї території, причому на цій території розміщалися великі індустріальні підприємства. Україна втратила дуже велику частину валютної виручки, приблизно 20%.

Друга причина – зменшення торгівлі з Росією. Раніше до 2014-го року Україна експортувала в Росію приблизно 30% всієї продукції, на сьогодні цей показник складає всього 9%.

Третя причина – це ті дисбаланси, які накопичилися в економіці України до 2013-го року. Той економічний зріст, який спостерігався в минулі роки, був спричинений тим, що Україна залучала величезні борги в іноземній валюті, в нас був фіксований курс, який був сильно штучним. Щоб підтримувати курс 8 гривень за долар, Україна набирала ці борги і витрачала валютні резерви.

Четверта причина – з України в ті роки відбувався величезний відтік капіталу. З 2010-го по 2014-ий рік банки продали так званому «населенню» 40 мільярдів доларів. Якщо подивитися на сьогодні, то банки за рік продають приблизно 2 мільярди. Тобто по суті гроші розкрадалися.

Отже, природньо, що після 2014-го року гривня повинна була знайти якийсь баланс, а баланс дуже важко знаходити в умовах війни, та все-таки він був знайдений. І те, що сьогодні курс гривні врівноважений, свідчить про те, що вже приблизно 4 роки він стабілізувався.

Зовнішні борги за останні чотири роки в валюті не збільшилися, вони залишаються майже на тому ж рівні

Василь Шандро: Тобто зараз ми не штучно утримуємо курс гривні?

Олег Чурій: Дивіться, Національний банк в минулому році купив 1,5 мільярди  долара, цього року – 1,3 мільярда долара. Тобто ми маємо пропозицію, яку ми викуповуємо, а викуповуємо, тому що країні потрібна валюта. Ми набрали в свій час дуже багато боргів. Я хочу підкреслити, що борги за останні чотири роки в валюті не збільшилися, вони залишаються майже на тому ж рівні. Але нам їх потрібно віддавати, тому нам потрібна валюта. Обслуговування боргів, одних відсотків, коштує приблизно 1,5 мільярди доларів на рік. І хоча б для того, щоб країна мала можливість платити ці відсотки, нам необхідно купувати валюту.

Тетяна Трощинська: Яка готовність Національного банку до складного передвиборчого року? Це коли традиційно збільшують соціальні видатки, коли виникають певні фінансові забаганки певних політиків, депутатів, уряду. Які ризики тут?

Олег Чурій: Фінансові забаганки виникли ще в кінці минулого року, коли був складений новий бюджет. Він був складений дещо оптимістичний. Наприклад, був закладений курс 29,3, а на сьогодні курс в нас 26,2. А від цього курсу залежать податкові надходження від експортно-імпортних операцій, тому що експортери та імпортери платять, виходячи з еквівалента того курсу, який є середнім по року. Але така ситуація стосовно курсу була і минулого року.

Є також деякі проблеми з виконанням бюджету, вони пов’язані з багатьма факторами. На початку року були сезонні фактори, у зв’язку із поганою погодою були погані находження. Інший фактор, який також потрібно брати до уваги  щодо витрат бюджету, це те, що ми сильно залежимо від фінансування. Це не тільки фінансування дефіциту бюджету, а й фінансування погашень боргів, яких по року має бути десь 216 мільярдів гривень, а це дуже багато. Тобто десь потрібно залучати кошти, але на сьогодні без програми МВФ в України слабкі шанси залучити гроші. Адже це зелене світло для інвесторів.  Якщо є сигнал від МВФ, то країні можна давати гроші.

Тетяна Трощинська: Чи готовий Національний банк вмикати станок у разі потреби?

Олег Чурій: Національний банк на сьогодні – це незалежна установа. В нас є головне завдання – збереження цінової стабільності, і в нас немає завдання підтримки бюджету уряду. Найголовніше – не допустити уряд до друкарського станка.