«Громадська хвиля» ефір за 28 вересня. Година перша
Спілкуємося з членом комісії, що відбирає працівників для Національного агентства із запобігання корупції, інвалідом праці ІІ групи та демобілізованим журналістом
Юрист, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія» й один із членів комісії, що відбирає майбутніх працівників Національного агентства із запобігання корупції,Володимир Сущенко розповідає про другий етап конкурсу та компетенції майбутнього органу.
Під час першого туру комісія відібрала 20 кандидатів із 53, які подали заявки, зазначає Сущенко. Ці двадцятеро запрошені до співбесіди, яка, водночас, поділяється на дві частини – презентації кандидатами свого бачення запуску агентства та запитань від комісії. Вчора, 28 вересня, співбесіду провели з 11-ма кандидатами, ще 9-х випробовуватимуть, швидше за все, наступного понеділка. «Серед учасників вчорашньої співбесіди є цікаві кандидати, яких можна розглядати як потенційних членів агентства», – коментує Сущенко.
Микола Павленко, з міста Антрацит, що на Луганщині, вже 40 років є інвалідом праці ІІ групи через втрату нижньої кінцівки. Чоловік бореться за свої регресні виплати, однак судовий хаос, у який його втягнуто, не дає жодних результатів.
Журналіст «Історичної правди», письменник, демобілізований учасник АТО Павло Солодько ділиться спостереженнями від перебування в лавах української армії. «На фронті, особливо, на передовій, почуваєшся покинутим. Навіть якщо солдати постійно читають новини, у них буде відчуття, що про них забули. От якщо командир або зам приїжджає до солдат – це мотивує. Волонтери теж мотивують. До речі, коли нам видали посвідчення учасників бойових дій, це також суттєво підняло моральний стан», – каже Солодько. За час його служби, солдати відзначали, що вищому керівництву бракує оперативності у рішеннях під час бойових дій. Крім того, варто було би налагоджувати більше взаємодії на рівні взводу, вважає журналіст. Приміром, можна було проводити великі польові навчання. Також не завадив би курс із психології для командирів, при чому не лише стосовно того, як поводитися з тими, хто має нервові зриви, а й загалом щодо таких моментів, як згуртовувати людей, бути справжнім лідером для них тощо.