«Громадська хвиля» ефір за 5 жовтня. Година перша

«Ті, хто проти запропонованого у Парижі, вони або за війну, або за заморозку конфлікту», — коментує підсумки паризьких перемовин виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький. 

Гість зауважив, що Україна відновила свою участь у Міжнародному кримінальному суді. Це означає, що злочини проти людства, здійснені упродовж конфлікту, будуть розслідувані і покарані. Амністія і вибори, обіцяні під час переговорів, будуть проходити під наглядом ОБСЄ. Тобто вплив озброєних бойовиків на ці процеси буде мінімалізований.

Вікторія Пташник, народний депутат України, вважає, що Паризькі перемовини помилково називають зрадою. Згідно з попереднім планом — планом Мореля, вибори мали проходити під дулами автоматів і не за українським законодавством.

На думку депутатки, Україна повинна чітко дотримуватися Мінських угод, адже при їх порушенні із Росії знімуть санкції, і Україна опиниться сам на сам із агресором. До цього держава зовсім не готова. За словами пані Пташник, у цій війні надзвичайну роль відіграє дипломатія, але переговорний процес завершиться лише тоді, коли буде підписана угода.

Вікторія Пташник розповіла про необхідні зміни до антимонопольного законодавства. Як пояснила гостя, монополізація ринку погіршує якість товарів і послуг і негативно позначається на цінах. Протягом останніх десяти років Антимонопольний комітет фактично сприяв розширенню монополії на ринку. Законопроекти, які мають усунуть можливості для маніпуляцій, Верховна Рада розгляне 6 жовтня.

Вадим Міський, координатор експертних груп Реанімаційного Пакету Реформ вважає, що до кінця року на окупованих територіях провести чесні вибори неможливо. Експерта занепокоїла слова Олланда про те, що Україна, можливо, знову отримає контроль над своїм кордоном лише після виборів на окупованих територіях. Гість вважає такий варіант неприпустимим.

Щодо виборів 25 жовтня, пан Міський зауважив, що більшість гасел із біл-бордів не стосуються місцевого самоврядування. Кандидати часто зловживають загальнонаціональними лозунгами, але ідуть на вибори без програм місцевого розвитку.