«Громадська хвиля» за 27 березня. Частина друга

Більшість слов’янських країн вже інтегровані до Євросоюзу, тож міжнародне значення слов’янських мов зростає, — вважає доцент кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Чмир.

Українська славістична освіта нині зустрічає дедалі більшу конкуренцію. Такі слов’янські країни, як Польща і Чехія, активно приваблюють українських студентів.

Для чого у такому разі зменшувати кількість годин на вивчення слов’янських мов в Україні? Адже володіння цими мовами здатне відкрити шлях і до престижних професій, приміром, пов’язаних з дипломатією, запевняє гостя:

«У перші роки незалежності дуже багато викладачів та випускників перейшли на роботу до МЗС, і зараз у нас є студентка-магістр, яку запросили на роботу у міністерство. Наші випускники реалізуються у найрізноманітніших сферах: письменники, дипломати, журналісти, медіадіячі, викладачі, науковці».

Як організувати дослідження і унормування різновиду російської мови, якою в Україні і розмовляють у побуті і якою творять культуру? Олена Чмир вважає, що, з огляду на сучасні обставини, російська мова в Україні витіснятиметься; але це не усуває потребу, зокрема, наукової, роботи з українським варіантом російської.

Музики київського гурту Pivnich пояснюють, яке значення для музики-ударника має вища економічна освіта, і до якого саме напрямку «інді» можна віднести їх музику, розповідають, що це за музичний інструмент — укулеле.

У київському тріо Pivnich — культурологиня, соціолог і економіст. Їх музика спонукає думати про ельфів, а чинять вони як гобіти: хто б ще грав для гостей на власному весіллі? Анастасія, Андрій і Даниїл — це вам не Петро, Павло і Марія бодай тому, що у часи Пітера, Пола і Мері не використовували означення «інді-фолк»; хоча укулеле використовували і тоді.

А якщо поважно, то послухайте кришталеві переливи музики і співу гурту Pivnich і музичну історію молодих киян, які незабаром видадуть перший альбом.