«Громадська хвиля» за 3 вересня. Депутатська година

В студії працюють Галина Бабій та Дмитро Тузов. Гості ефіру — народні депутати Аркадій Корнацький, Ігор Мосійчук, Михайло Головко, Тарас Пастух, Іван Крулько.

Говоримо про події 31 серпня під парламентом, хто винен у вбивстві силовиків, які висновки зроблено всіма – владою, опозиціонерами, активістами. Слухайте «Громадську хвилю» наживо щодня на нашому сайті, на хвилях УР-1, на 105 FM у Києві та на FM частотах по всій Україні.

Депутати розповідають про те, що потрібно зробити, аби зміни до Конституції країни були успішними та як протистояти провокаціям і спробам “розхитати” ситуацію в державі.

З депутатами, які представляють різні фракції, говоримо про те, чому стали можливі трагічні події 31 серпня. Представник Свободи Михайло Головко заявляє, що вбивство людей на площі — провокація спецслужб, які діють в інтересах Кремля.

Тарас Пастух (Самопоміч) звертає увагу на нетипову для українських Збройних Сил гранату РГУ і називає її трофейною.

Іван Крулько покладає відповідальність як на організаторів акції, так і на керівництво держави.

Ігор Мосійчук звинувачує президента, який в неприйнятний спосіб змінює Конституцію.

Натомість Аркадій Корнацький відкидає звинувачення і висуває свої. Він каже, що не погоджується із змінами до Конституції тому, що вони руйнують місцеве самоврядування. І наголошує, що потрібно повернути владу на місця — місцевим Радам та виконкомам. В країні — так звана децентралізація, яка насправді є централізацією — каже депутат від Блоку Петра Порошенка.

Тарас Пастух від Самопомочі пропонує почати з нульового циклу – себто винести перероблений законопроект на перше читання. А перед тим пояснити суспільству, про які зміни йдеться і для чого вони потрібні.

Дмитро Тузов: Сьогодні ховали двох бійців Нацгвардії, які загинули під час сутички біля стін Верховної Ради. Мати одного з них сказала, що хоче, аби було покарано не тільки того, хто кинув гранату, а й тих, хто нацькував українців один на одного. Як ви вважаєте, чи відповідатимуть винні в цій трагедії?

Михайло Головко: На сьогодні можна з певністю сказати одне: те, що відбулося під стінами Верховної Ради, було запланованою акцією. Її організували спецслужби правоохоронних органів для того, щоб дискредитувати патріотичні сили, у тому числі політичне об’єднання Свобода, яке голосувало проти змін до Конституції зокрема й політики нинішньої влади загалом, і відвернути увагу громадськості від того, що відбувалося у Верховній Раді. За цю трагедію несе відповідальність безпосередньо міністр внутрішніх справ Аваков: саме він підіслав людину з гранатою, до того ж затриманий боєць батальйону Січ є працівником міліції. Стосовно нього є багато питань, зокрема щодо нібито вилученої в нього вибухівки, якої насправді не було.

Іван Крулько: Насправді відповідальність за трагедію 31 серпня лежить і на керівниках держави, які вирішили того дня таким чином проводити зміни до Конституції. Конституція має консолідувати суспільство, а не розколювати його. Також прикро, що дві фракції коаліції голосували за внесення змін, а три — проти, що рішення щодо Конституції прийнято голосами Оппоблоку й вихідцями з Партії регіонів. І те, що такі важливі рішення, як внесення змін до Конституції, приймає не демократична коаліція, а опозиція, не сприяє єдності суспільства й тих сил, які були разом на Майдані. Піку емоцій можна було уникнути, якби питання децентралізації й особливостей самоврядування на Донбасі розділили на два проекти й обговорили належним чином.

Тарас Пастух: Я знайшов багато паралелей між подіями 31 серпня під Верховною Радою й тим, що відбувалося в Мукачевому. Ситуація у Мукачевому між Ланьом і депутатом Балогою розігрівалася тривалий час. Рано чи пізно ці сторони мали зіткнутися. А до купи їх звів працівник Служби безпеки, працівник контррозвідки. Сторони, які треба було розводити, служби навпаки зіштовхнули. Напрошується висновок про те, що цей конфлікт був комусьвигідний. 

Правий сектор у цій ситуації погано продумав свої кроки, піддавшись на провокацію, вийшовши на цю зустріч, тим більше зі зброєю. Як наслідок, питання контрабанди та інші відійшли на другий план, натомість усі обговорювали Правий сектор. Прикметно те, що Правий сектор якраз почав активно критикувати чинну владу. 

Схожий сценарій відбувся в Києві. Було відомо, що три фракції не голосуватимуть і, щоб добрати голосів, коаліції треба буде долучати опозиційні блоки. Було зрозуміло, що суспільство цього не сприйме й треба переключити його увагу на інші події. Зрозуміло, що люди пікетуватимуть під Верховною Радою, отже, мають з’явитися ті, хто перетворить мирну акцію протесту на криваву сутичку. Ще одна важлива деталь: зі слів міністра Авакова, у натовп було кинуто гранату РГО, яка детонує від удару. Таким чином, бійці Нацгвардії не мали часу зорієнтуватись і закритись щитами. Отже, кров під Верховною Радою була запланована.

Дмитро Тузов: Ми вже маємо інцидент у Мукачевіому, маємо кров під парламентом. Скажіть, будь ласка, чи робить хтось висновки з того, що відбувається?

Ігор Мосійчук: Абсолютно погоджуюсь з тим, що криваві події під Верховною Радою — це теракт, провокація спецслужб, які працюють на Кремль. Усі зараз говорять тільки про одну особу — того, хто кинув гранату. Але були ще люди на роликах, які заїжджали в натовп і щось жбурляли, ймовірно, вибухопакети, до яких були прив’язані металеві елементи, які завдавали ушкоджень. Зараз затримано 36 осіб, серед яких є й покалічені, щодо жодної з них не встановлено ступінь вини. Тому ми наполягаємо на створенні ТСК.

Дмитро Тузов: Чому ніхто не реагував на провокаторів, які працювали в натовпі?

Ігор Мосійчук: По-перше, вибухи пролунали після сутички. По-друге, штурм і сутички почалися не під час голосування, а коли народні депутати покинули сесійну залу, тільки Радикальна партія й “Батьківщина” залишилися там, частина депутатів вийшла до мітингувальників, а решта підземними переходами вийшла з Верховної Ради. Тож підтверджується теза, що конфлікт був організований для відвернення уваги від того, що відбувалося в парламенті.

Аркадій Корнацький: Процес голосування за зміни в Конституції й те, що відбувалося під Верховною Радою, — абсолютно не пов’язані між собою події. У липні, напередодні умовних канікул Верховна Рада проголосувала за те, щоб направити до Конституційного Суду законопроект Зміни до Конституції. Сесію було продовжено, тривав процес розгляду змін до Конституції, проте ні Свобода, ні Радикальна партія не мітингували ні під Конституційним Судом, ні під Адміністрацією Президента, ні в жодному іншому місці.

Михайло Головко: Ми пікетували Верховну Раду тому, що саме законотворці, народні депутати своїм натисканням на кнопки приймають зміни до Конституції. У нас бували зіткнення із силовиками, але без застосування зброї. Це занадто.

Дмитро Тузов: Які висновки потрібно зробити, щоб в Україні більше не відбулося того, що сталося 31 серпня під Верховною Радою?

Іван Крулько: Для того, щоб в Україні відбулася справжня децентралізація, не обов’язково змінювати Конституцію. Достатньо внести зміни в Закон Про місцеве самоврядування, відповідно до якого забрати делеговані повноваження, які зараз надані обласним і районним державним адміністраціям, і віддати їх у районні й обласні ради, щоб вони могли створити виконкоми й щоб таким чином місцеве самоврядування було реалізовано. Щоб консолідувати парламент, зокрема ті політичні сили, які голосували проти змін до Конституції, потрібно повернутися до  тексту тих змін, внести в них поправки, отримати висновок Конституційного Суду й провести нормальну дискусію.

Потрібно напрацювати новий Закон Про місцеве самоврядування, Закон Про префектів, Закон Про внесення змін до Податкового кодексу й зрозуміти, які саме податки віддати місцевому самоврядуванню для того, щоб воно було фінансово незалежним. Щоб заспокоїти суспільство, у парламенті треба терміново прийняти законопроект, який стосується соціально-економічної ситуації.

Дмитро Тузов: Зараз я надаю слово Тарасові Пастуху. Якщо не помиляюсь, саме лідер Самопомочі Олег Березюк запропонував почати конституційний процес з нуля. Ви вважаєте, зараз це може бути виходом із ситуації?

Тарас Пастух: Почати з нуля — означає знизити температуру спілкування в суспільстві. Власне, від Самопомочі було висунуто альтернативний законопроект змін до Конституції. Ми говорили, що прийняті зміни по суті є фейковими, тому що ці префекти, які з’являються, мають значно більші повноваження, ніж голови районних і обласних державних адміністрацій: адміністрації не мали права призупиняти рішення – префекти отримали, вони можуть підвішувати будь-яке рішення, яке, на їхню думку, суперечить закону.

Префектів за поданням за поданням Кабміну призначає Президент. Щоб очолювати виконавчу владу, їм потрібен той самий апарат. Ми подвоюємо вертикаль: виникають префекти і водночас районні й обласні ради створять виконавчі комітети. Ми перевантажуємо систему. Все це є прикриттям для 18 пункту, який ми маємо виконати, ввівши ці окремі положення в деяких районах Донецької й Луганської областей. За Мінськими угодами це є наше чітке зобов’язання.

Аркадій Корнацький: Місцева влада повинна зосереджуватись у сільських, селищних, міських радах. Ця децентралізація насправді є централізацією й спрямована на так зване добровільне об’єднання громад. Це означає практично повне знищення сільських рад. Натомість треба повернути їм територію, юрисдикцію, повноваження.

Дмитро Тузов: Що треба робити, щоб виправити нинішню ситуацію?

Ігор Мосійчук: Парламент повинен узяти ситуацію під свій контроль. Мусимо прийняти соціально-економічний пакет законів. Зміни до Конституції необхідно винести на всенародне обговорення. Щодо ситуації на Сході, треба відмовитись від Мінського формату й перейти на Будапештський.

Тарас Пастух: Треба йти до людей і слухати їхню позицію щодо змін до Конституції, тому що вони фактично не знають, що відбувається.

Іван Крулько: Треба провести серйозну дискусію в коаліції стосовно ефективності діяльності уряду.