Гендерна некомпетентність: що не так з картинками МОЗ про потребу дотримуватися карантину

Міністерство охорони здоров’я проілюструвало заклик залишатися вдома на травневі свята серією робіт від художниці Євгенії Гапчинської. На них, серед іншого, жінка – прибирає, а чоловік – працює за комп’ютером.

Зображення публікують в Telegram-каналі, верифікованому Міністерством охорони здоров’я «Коронавірус_Інфо».

Дві з ілюстрацій викликали обурення у мережі.

Що не так із зображенням МОЗ? Ми запитали в директора Гендерного інформаційного аналітичного центру «КРОНА», кандидата соціологічних наук, доцента Олега Марущенка.

Олег Марущенко: Це ті гендерні стереотипи у своїй класиці. Бо, дивлячись на ілюстрацію, ми бачимо, що хлопчик і дівчинка проводять карантин по-різному: хлопчик завершує онлайн-курси, тобто присвячує свій час саморозвитку, а дівчинка дезінфікує оселю і робить вологе прибирання. Тут я звернув би увагу на дві дуже симптоматичні речі: судячи з надпису, дівчинка це робить щодня. І це дуже типово для нашої домінуючої суперкультури, що жінка має уособлювати дисципліну, слухняність, вона завжди вчиняє правильно. І друга річ – вона фактично займається обслуговуючою працею, відповідно до знайомого всім нам того стереотипного образу «берегині домашнього вогнища», в той самий час, як хлопчик займається саморозвитком.

Ми можем нарахувати тут аж три закони, які були порушені. Про забезпечення рівних прав, можливостей жінок і чоловіків, про засади запобігання та протидії дискримінації і закон про рекламу. Одна зі статей про рекламу підкреслює, що якихось дискримінаційних прикладів у рекламі бути не може.

Чому ці закони порушені? Ці два малюнки – це фактично єдиний меседж про начебто таку закріпленість різних сфер життя за чоловіком і жінкою. Наприклад, соціальні досягнення, успіх, кар’єра – це начебто чоловіча справа, а сім’я, дім і виховання дитини – лягає на плечі жінки. І що ми маємо як результат такого культурного пресингу? На неоплачувану домашню роботу українська жінка, перебуваючи абсолютно у здоровому глузді, витрачає в середньому у три з половиною більше часу, аніж чоловік. Це результат виховання і закріплення цих стереотипів.

• На неоплачувану домашню роботу українська жінка, перебуваючи абсолютно у здоровому глузді, витрачає в середньому у три з половиною більше часу, аніж чоловік

Як так могло статися в МОЗ? Думаю, тут, скоріше за все, гендерна некомпетентність, бо це ж компетентність, якій треба вчитися.

Це зайвий раз нам говорить, що треба працювати з органами виконавчої влади. Просвітництво, просвітництво і ще раз просвітництво.

Насправді, стереотипи – це нормальна річ, нам завжди простіше накласти певний трафарет. Але в стереотипах немає нічого  поганого рівно до того моменту, поки вони не починають ставати базою для дискримінації.

• У стереотипах немає нічого  поганого рівно до того моменту, поки стереотип не починає ставати базою для дискримінації

Встановлюйте додатки Громадського Радіо:

? якщо у вас Android

? якщо у вас iOS

От уявіть, скільки таких сигналів отримує пересічна дівчинка або хлопчик про те, як вона або він має або не має вчиняти. Якщо хтось думає, що ці дві картинки якось контрастують з домінуючою культурою, то ні. 90-95% тих меседжів, які діти і дорослі сприймають з оточення, однакові. А традиційні ролі дуже заважають розвиватися людині, бо ніхто не хоче бачити твою особистість. Куди простіше накласти трафарет: народилася дівчинкою – мусиш бути слухняною та відповідати за домашнє вогнище. І чи хоче ця дівчинка це робити, нікого часто не цікавить.

Тому це велика робота – постійно нагадувати, що перед нами людина, в якої є потреби, інтереси, яка до чогось прагне, і вбивати це просто не можна.

Повну версію розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.