Хлопці гинуть на Донбасі, зокрема, й за українську мову, — Іван Малкович

Іван Малкович, поет, видавець, лауреат Шевченківської премії — гість студії «Громадського радіо».

Тетяна Трощинська: Тему вашого виступу на врученні премії ви обирали самі?

Іван Малкович: Я називаю свою промову «Шевченківська скоромовка», бо виголошував її дуже швидко. Мені сказали непрямо, що, може, треба буде промова, то я про всяк випадок написав.

Коли стоїть президент і обмежений час — це дуже незручно. Мені знадобилося те, що я часто виступаю перед дітьми і декламую вірші.

Тетяна Трощинська: У інформаційному просторі дедалі більше дискутується питання мови. Зокрема те, що російськомовні українці, які так само проливають кров у війні на сході України, мають право на вибір, у тому числі, російської мови.

Іван Малкович: У своїй промові я казав ще й про те, що у русифікованих містах мене іноді впізнають на вулицях. І пам’ятаю, як за одну годину в Дніпропетровську підійшло троє людей і подякували російською мовою за книжки. Але ж книжки мої українською. Тобто вони розуміють, що хоч з мовою у них не склалося, але хочуть, щоб їх діти знали і поважали українську. Ті хлопці, котрі гинуть на Донбасі, за великим рахунком гинуть за українську мову. Може змінюватися все, але коли ти приїжджаєш в Україну і чуєш тут українську, розумієш — це держава.

Тетяна Трощинська: Чому виникла ідея перекладати «Гаррі Поттера»?

Іван Малкович: А уявіть якби ми його не переклали? Ще одна серія «Хроніки Нарнії» — чи чуєте ви, що ця книжка відбулася в Україні? Вона вийшла, але не відбулася. Це залежить від перекладу. Промоція — це промоція, але якщо читачі не визнають, що це їх слова, то нічого не вийде.

Те, що ми взялися за «Гаррі Поттера» — велика праця і я дуже відповідально до цього поставився. Це разом приблизно 2 роки, вирваних із мого життя. Я займався редагуванням, а це не так легко.

Андрій Куликов: А «Володар Перснів» чому не виданий А-ба-ба-га-ла-ма-га»?

Іван Малкович:Тому що права купили не ми, та ми і не дуже змагалися за них. Є багато книжок, які я хоч люблю, але побоююсь. Ви знаєте, що актори, наприклад, не дуже хочуть грати «Макбета», тому і щодо цих книг відповідь моя така.

Андрій Куликов: Наскільки часто вас запрошують на радіо почитати вірші? І коли «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» почне видавати звукові книжки?

Іван Малкович: Я хотів би зробити проект — записати 100 казок і в мене є другий том улюблених віршів, які можна начитувати. У нас вже є інтерактивна книжка «Снігова королева». Я часто переписую, шукаю, а це забирає багато часу. Та і потрібні гроші на цю справу.