Хто стане новими суддями Верховного суду?

Лариса Денисенко: Зараз закінчився термін для подачі заявок у судді Верховного суду. Водночас вже внесено відповідні зміни у постанову Кабміну щодо розширення юридичної освіти на правоохоронну діяльність і міжнародне право. Що це означає і чому негативно сприймається експертною спільнотою?

Роман Куйбіда: Сама постанова за змістом непогана. Але користуючись моментом працівники органів МВС протягнули у ній формулювання про те, що до юридичної освіти зараховується і правоохоронна діяльність, тобто те, чим займаються оперативники, поліція. Така ситуація дозволить претендувати на посади в прокуратурі, судах, адвокатурі тих, хто про право майже нічого й не знає окрім кримінального права у рамках, які потрібні детективам і слідчим.

Лариса Денисенко: Чи можемо ми пояснити різницю: що таке класична юридична освіта і що таке диплом з правоохоронної діяльності?

Роман Куйбіда: Той, хто має такий диплом знає, наприклад, як зняти слід чи яким чином дістається інформація з каналів зв’язку, тобто ті речі, які потрібні слідчим і детективам. До речі, за кордоном слідчий – не юрист, а той, хто має дедуктивні здібності, навички збирання доказів, проведення опитувань. А юрист – це той, хто знає норми права і вміє застосовувати їх у житті.

В 90-х і на початку 2000-х така практика вже існувала. Але вона була помилковою і уряд виправив це. Але навіть тепер ми бачимо, скільки юристів і суддів з такою освітою ігнорують принципи права. Багато громадян не довіряють ні судам, ні прокуратурі.

Любомир Ференс: Ця постанова викликала негативний експертний відгук. Зокрема голова напряму Судова реформа в РПР Михайло Жернаков говорить, що це добре спланована акція. У своєму блозі «Пси Авакова у новому Верховному суді» він говорить, що міністр МВС хоче засунути своїх людей у судову систему. Це ймовірно?

Роман Куйбіда: Я переконаний, що ці зміни пролобіював міністр. Але певно що під впливом генералітету МВС. Навряд чи Аваков збирався проводити свої людей у Верховний суд, хоча я й ен виключаю такої можливості.

Лариса Денисенко: Тобто всі ці люди, які мають дипломи матимуть тепер право подаватися на конкурс до Верховного суду?

Роман Куйбіда: Я би не абсолютизував вплив освіти. Думаю, що у тих, то закінчив класичні ВУЗи і тих, хто закінчував міліцейські вузи, це відбивається на якості освіти. Але на конкурс не долучають прокурорів і чинних працівників МВС. Можливо, що люди, які працюють все життя з обвинувальним ухилом, не потрібні в новому Верховному суді? У нас обвинувальний ухил судової системи колосальний. Рівень виправдовувальних вироків – це менше 1%, в той час як в Європі це 20-30%. Це означає, що система працює на те, щоб посадити людину.

Отже дуже важливо, щоб в найвищому судовому органі були люди, які не зацікавлені в тому, щоб посадити людину.

Любомир Ференс: Перше засідання Громадської ради доброчесності відбулося, здається 25 листопада. Скажіть, ви вже якось напрацювали подальші кроки?

Роман Куйбіда: Наш пріоритет – це добір до Верховного суду. Адже тут результат ми побачимо досить швидко, до кінця березня. І вже навесні чи влітку суд зможе запрацювати.

Зараз ми маємо більше ніж 1400 заявок, тобто це 12-13 людей на одне місце. Але цифра може уточнюватися.

Потім буде етап тестування і спецперевірки. Далі співбесіда за результатами вивчення досье. А зараз, до лютого, ми ще маємо трохи часу, щоб доопрацьовувати кандидатів. Закликаємо журналістів долучатися і збирати інформацію.

Любомир Ференс: А якщо всі 1400 людей, які подали заявки, зберуть повні комплекти документів? Що ви будете робити? Вас лише двадцять людей в Громадській раді доброчесності.

Роман Куйбіда: Масив роботи дуже великий. Але до початку роботи ми почекаємо результатів перевірки.

Лариса Денисенко: Ми в цій студії говорили про перевірку репутаційних карт науковців. Як це буде відбуватися? Чи переглядатимете ви дисертації?

Роман Куйбіда: Тут ускладнене завдання у порівнянні з суддями. Але їхні статті і праці можна перевірити на предмет плагіату. За цим самим критерієм ми хоче також оцінити і суддей, адвокатів.