facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Інформування про права: про що поліцейські зобов’язані повідомляти громадян?

Про Концепцію інформування про права при контакті з поліцією розказують заступник Голови Нацполіції Костянтин Бушуєв і Катерина Єрошенко, координатор проектів Української фундації правової допомоги

Інформування про права: про що поліцейські зобов’язані повідомляти громадян?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Костянтин Бушуєв: Цей проект покликаний підвищити рівень правоосвіченості громадян. Цільовою аудиторією є громадяни, які мають змогу чи змушені контактувати з працівниками поліції: потерпілі, свідки і підозрювані. У рамках проекту розроблено брошури, у яких суха юридична інформація викладена зрозумілим чином.

Зазвичай контакт з поліцією відбувається у стресовому стані, коли людина не в повній мірі сприймає інформацію. А пам’ятка залишається у неї, і пізніше вона зможе її прочитати, усвідомити і чітко зрозуміти, які права вона має, набувачи того чи іншого статусу.

Тетяна Трощинська: Як відреагували на це полісмени?

Костянтин Бушуєв: Результати досліджень неоднозначні. Велика частина поліції ― 66% ― зазначили, що особливого навантаження, як і особливого ефекту, не відбулося. Близько 20% кажуть, що є ефект від впровадження такої форми, і вона у подальшому спрощує стосунки між поліцейським і людиною, що звернулася до нього.

Тетяна Трощинська: Як до цього проекту залучена Українська фундація правової допомоги?

Катерина Єрошенко: Ми починали втілювати цей проект спільно з Національною поліцією. У ході проекту до нас долучилося дуже багато партнерів: адвокати безоплатної правової допомоги, психологи.

Ми моніторили хід проведення експерименту. До цього були залучені й інші громадські організації.

Ми опитували громадян і поліцейських про їх враження щодо проекту, а також адвокатів про їх ставлення до експерименту. Поліцейські говорять про те, що краще працювати з людьми, які знають свої права.

Тетяна Трощинська: На Харківщині ці пам’ятки отримали 75 865 осіб ― тобто масштаби контактів з поліцією ми не до кінця усвідомлюємо.

Костянтин Бушуєв: Це не нам чітких уявлень про обсяги контактів, але 75 тис. контактів відбулися у новій формі, із застосуванням нового механізму інформування громадян про їх права. Цей експеримент не завершився і буде надалі проводитися принаймні у тій локації, де відбувався.

Василь Шандро: Як це відбувається на практиці? Про що людина має запитати, яку інформацію їй мають надати?

Костянтин Бушуєв: Усі наряди, задіяні в охороні громадського порядку і протидії злочинності у певній локації отримують певні пам’ятки для поширення серед громадян. Після виклику #102 наряд поліції прибуває на місце події, встановлює осіб, причетних до певної події.

Підозрюваним вручають окрему категорію пам’яток, адже підозрюваний у кримінальному чи адміністративному правопорушенні має певні права, передбачені законом, зокрема не повідомляти інформацію, яка могла б їй нашкодити, без присутності адвоката.

Після цього включається інший правовий механізм ― право на захист, який реалізується через центри вторинної правової допомоги. Про це є інформація у пам’ятці.

Свідок у кримінальному й адміністративному правопорядку також мають різні права. Ці нюанси розписані у пам’ятках.

Для потерпілих також чітко виписано перелік їх прав і повноважень. Потерпілий може звернутися за інформацією щодо конкретної справи, може звернутися про надання адвоката тощо.

Василь Шандро: Це якимось чином обмежує поліцію у діях на місці злочину?

Костянтин Бушуєв: Навряд чи це обмежує можливості поліції. Якщо йдеться про затриманого чи підозрюваного, то вручення цієї пам’ятки нічого не змінює, крім того, що порядок фіксації його статусу набуває чіткого і зрозумілого алгоритму.

Катерина Ярошенко: Інформування про права ― це норма. У роботі поліції це не змінює нічого. Люди тепер лише знатимуть про свої права й обов’язки, що і як буде далі відбуватися.

Тетяна Трощинська: Чи були якісь несподіванки щодо правосвідомості людей?

Катерина Єрошенко: Багато свідків і потерпілих почали повторно звертатися до поліції. Ці звернення стосувалися саме їх процесуальних гарантій в якості свідка чи потерпілого. Ми це трактуємо як підвищення довіри до поліції, налагодження діалогу.

Василь Шандро: Можливо, є сенс запровадити якісь додаткові дисципліни із вивчення саме практичних правових моментів?

Катерина Єрошенко: Ми запроваджуємо новітню практику ― «Street Law». Поліцейські разом з учнями шкіл чи студентами розігрують сценки затримання чи поведінки свідка. Це привертає увагу, це яскраво, на це звертають увагу.

Костянтин Бушуєв: У патрульній поліції реалізується проект «Шкільний офіцер поліції», який серед іншого покликаний до правоосвіченості школярів.

Тетяна Трощинська: Презентація експерименту означає, що він буде поширюватися на всю Україну?

Костянтин Бушуєв: Безумовно. Є певні організаційні моменти, які виходять за межі можливості поліції ― у цьому випадку бюджет. Нам у цьому дуже допомагають правозахисні організації і Посольство США.

Поділитися

Може бути цікаво

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях