Інші судді стоять і чекають, чим все це завершиться, - Гольник про звернення до Вищої ради правосуддя
Суддя Лариса Гольник розповідає про те, як відбувається розгляд її звернення до Вищої ради правосуддя
Суддя Октябрського суду Полтави Лариса Гольник у 2014 році вела адміністративну справу проти міського голови Полтави Олександра Мамая. Мера звинуватили у тому, що він, користуючись службовим становищем, надав своїй падчерці дозволи на встановлення торгових павільйонів без відповідних процедур. Як розповіла Лариса Гольник 17 листопада у коментарі для «Прямого», міський голова не з’явився на жодне судове засідання, а Вища рада правосуддя ігнорувала це питання. «НАЗК, навіть цей орган сказав, що голова суду повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності Вищою радою правосуддя. Вища рада правосуддя мовчить», — заявила вона.
Лариса Гольник повідомляла, що люди з оточення мера міста тепер ініціюють проти неї судові процеси. 22 листопада 2017 року у Полтаві було скоєно напад на суддю.
У студії Громадського Радіо — суддя Лариса Гольник.
Ірина Соломко: В середу відбулося перше засідання дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у справі голови Октябрського суду Полтави пана Струкова. Ви зробили кілька спроб розповісти, що насправді відбувається в цьому суді. У нас в ефірі також були полтавські активісти, які говорили, що суд приймає просто жахливі рішення, легалізує «ДНР» та «ЛНР», випускає кіберзлочинців. На жаль, жодних реальних рухів з боку суддівської влади, суддівського самоврядування, яке у нас тепер в контексті реформи має право вирішувати такі питання, не відбувається. Засідання, яке було анонсовано на середу, не відбулося. Воно мало б бути першим кроком, щоб вирішити питання в Октябрському суді Полтави.
Лариса Гольник: Так, я ще в березні 2017 року звернулася до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на неправомірні дії голови Октябрського районного суду, який фактично тисне, переслідує мене саме як суддю-викривача.
Особливого руху не спостерігалося, таке враження, що тільки після здійснення фізичної розправи наді мною відбувся якийсь поштовх. 13 грудня 2017 року було порушено дисциплінарне провадження за моїм зверненням. Також було об’єднано моє звернення з приписом Національного агентства з питань запобігання корупції, яке винесло припис голові Вищої ради правосуддя, щоб голову Октябрського районного суду притягли до дисциплінарної відповідальності за переслідування викривача. Також було об’єднано зі скаргою голови Ради суддів України Валентини Симоненко, яка прохала Вищу Раду правосуддя притягнути голову Октябрського районного суду до дисциплінарної відповідальності за порушення суддівської етики та єдиного статусу судді.
31 січня повинен був початися розгляд, але засідання не відбулося, бо за повідомленням секретаріату Октябрського районного суду голову суду раптово госпіталізували в хірургічне відділення
Якраз в середу, 31 січня, повинен був початися розгляд, але засідання не відбулося, бо за повідомленням секретаріату Октябрського районного суду голову суду раптово госпіталізували в хірургічне відділення. Навіть цікаво, що у пана Струкова є адвокат, який прибував на судове засідання 13 грудня, але в цей день він чомусь не приїхав. За регламентом Вищої ради правосуддя, коли буде призначено наступне засідання, незалежно від явки судді розгляд повинен відбуватися. Перший раз дозволяється неявка.
Ірина Соломко: Чи є певний прогрес у розслідуванні нападу на вас? Коли ви були у Києві після побиття, ви говорили, що не довіряєте полтавській поліції.
Лариса Гольник: Я ознайомилася з матеріалами справи, які мені надали. За правоохоронцями Полтави спостерігалась дуже велика активність. Вони провели велику роботу за лічені дні. Видно, що допитували, шукали. Надалі ніби якийсь глухий кут.
Ірина Соломко: Вам вдалося захопити велосипеди нападників.
Лариса Гольник: Досить вагомі речові докази були здобуті. Якби не було, то жодних зачіпок. Ми ще поміркуємо, що можна запропонувати слідству. Ми теж хочемо допомогти слідству, щоб дати поштовх у цій справі.
Мене дуже потішило, коли слідчі звернулися до Октябрського районного суду і дуже прохали надати аналітичні матеріали від суду про те, які я розглядала справи, щоб проаналізувати мою професійну діяльність.
Ірина Соломко: Суддів-викривачів не так багато. Можна сказати, що осередками боротьби зі старою системою є два міста — Полтава і Черкаси. Це дві людини. Ви підтримуєте зв’язок з Сергієм Бондаренком?
Лариса Гольник: З Сергієм Бондаренком я підтримую зв’язок. Така підтримка важлива. Ми сподівалися, що ми повинні були отримати максимальну підтримку суддівського самоврядування, оскільки ми чесно вчинили щодо своїх справ. Ми роками пробиваємо паростки правди у суддівському середовищі. У Сергія більш складна ситуація. Він навіть перший пішов цієї дорогою. Це дуже складно. Я розумію його складнощі і розчарування. Дуже складно працювати.
Інші судді стоять і чекають, чим це все завершиться. Якщо ти переможеш, ми станемо на твій бік. Якщо ти не переможеш, то навіть допоможуть закидати камінням.
Я бачу, що в нашому Октябрському суді є проблеми, немає бажання їх вирішувати. Я пропоную варіанти відкритості у поведінці судді, яка б викликала довіру суспільства. Це той шлях, який допоможе повернути довіру до суддів.
Ірина Соломко: На сьогодні громадські організації намагаються адвокатувати закон про викривачів. Ви відчуваєте гостру необхідність у тому, щоб цей закон був?
Лариса Гольник: Я відчуваю потребу в цьому законі. Якщо я зверталася до Національного агентства з питань запобігання корупції про свій правовий захист, хоч я нібито і отримала цей правовий захист, але він є дуже половинчастий, він не є повний. Я ще не впевнена, чи здійснило НАЗК заходи, щоб відновити мої права. Викривачу потрібна психологічна підтримка. Другий аспект — правова підтримка. Є кримінальні справи проти мене, є кримінальні справи, у яких я є потерпілою. Тут потрібна юридична допомога. Є цивільні справи щодо посягання на гідність, честь. Тут мені теж потрібна юридична допомога. Проект закону про захист викривачів надає такі законні важелі допомоги.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.