facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Історію із великим гербом супроводжують скандали, влада не може поставити крапку в цьому питанні — голова Українського геральдичного товариства

У Раді оприлюднили проєкт закону про великий герб України.

Історію із великим гербом супроводжують скандали, влада не може поставити крапку в цьому питанні — голова Українського геральдичного товариства
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Із документа зрозуміло, що президент пропонує затвердити варіант із галицьким левом та гербом запорізького козацтва, розроблений ще у 2009 році у часи президентства Віктора Ющенка. Для цього закон мають підтримати не менше 300 депутатів. Наразі в Україні є малий герб — тризуб. Великого герба немає — за 29 років незалежності його так і не затвердили. Майбутня спроба буде четвертою. Перший конкурс на герб України був оголошений ще 1991 році.

Що не так із гербом? Розмова з Андрієм Гречилом, співавтором малого Державного Герба України, головою Українського геральдичного товариства, доктором історичних наук, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.

Андрій Гречило: Справа волочиться вже 30 років. Історію з великим гербом супроводжують різні скандали, неприємні речі, тяганина, відповідно влада не може поставити крапку в цій історії. Фактично я один з ініціаторів поняття великого герба, бо в нашому проєкті на конкурс було передбачено 2 герби — великий і малий. У колишньому Радянському Союзі й в Радянській Україні був тільки 1 герб, поняття великий і малий герб принаймні в Радянському Союзі не вживалось.

Малий герб, який функціонує на сьогодні в усіх сферах українського державного життя, почав викликати дискусії під час прийняття постанови у лютому 1992 року. Мовляв, в ньому не зображені досягнення соціалізму, радянської доби. Під час сесійних засідань дійшло до сутичок, були погрози від Демократичного блоку, що депутати складуть мандати й це потягне за собою можливий розпуск Верховної Ради. Зрештою Леонід Кравчук запропонував, що затвердімо той символ як малий герб, бо потрібно використовувати державну символіку, а вже потім колись пізніше ми затвердимо великий герб, де буде намальовано все, чого душа побажає. Після того, як ця постанова була затверджена, далі ніхто нічого з великим гербом не робив. Справа не рухалася з місця. Герб, названий малим, почав використовуватись на документах, банкнотах, монетах, табличках. Він не провокував жодних конфліктів і абсолютно себе виправдав своєю простотою та ідеєю.

До нового витка проблем навколо великого герба повернулись під час прийняття Конституції. Вже передбачаючи, що знову питання символіки буде контроверсійним у Верховній Раді, я подавав пропозицію як голова Українського геральдичного товариства до Конституційної комісії, щоб прописати в Конституції 1 герб і поставити крапку в цій історії, щоб знову не провокувати протистоянь. Конституційна комісія дослухалась, у Верховну Раду було передано той варіант Конституції, де в статті про символіку був зазначений 1 герб без жодних ярликів – великий чи малий.

У Конституційну ніч 1996 року тоді загрузли на 3 статтях — про державну мову, державні символи й стаття, яка визначала статус АР Крим. На комісії, яка відповідала за символіку, пригадали, що була пропозиція про малий і великий герб. Оскільки вночі ніхто не міг намалювати великий герб, вирішили його прописати. Стаття навіть не подає опису великого герба, тільки написано, що він містить зображення символу малого герба з урахуванням герба Війська Запорізького, тобто козака з мушкетом. Стаття 20 якраз потрапляє в ту частину головного закону України, який досить складно поміняти. Її треба спочатку винести й проголосувати більшістю у Верховній Раді, після цього текст зміни виноситься на всеукраїнський референдум, після цього ще раз 300-ма голосами результат референдуму затверджується у Верховній Раді. Зараз у Раді є монобільшість і питання символіки вже втратило гостроту, вже немає тих комуністів, які активно виступали проти національної символіки. Я думаю, якби мова йшла про зміну статті 20 в тій частині, щоб Україна мала 1 герб, то великих проблем з цим би не було.

Тризуб виник на стику різних культур – європейської, візантійської й культури кочових народів. Ніхто зараз не скаже, яке було первісне значення тризуба у період Київської Русі, очевидно це був знак власності, особистий знак князів. Він не мав стабільного зображення – в різних князів він мав різне доповнення та графічні основи. Для України тризуб став класичним гербом у 1918 році, коли був прописаний як знак княжої держави Володимира Святого.

Якщо влада 30 років мусолить елементарне питання — це трохи дивно. Я пропонував зібрати всіх фахівців, провести фахове обговорення, відкинути всі суперечливі моменти, визначитись з концепцією герба, сформувати технічне завдання. На основі цього технічного завдання можна було провести конкурс серед художників-графіків, не було б жодних конфліктів. Якщо влада не може спромогтися на такі речі, то простіше залишити малий герб, який абсолютно себе виправдав, і поставити крапку в цьому питанні. Крапку можна поставити шляхом внесення змін у 20 статтю Конституції.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков