«Із зони боїв волонтерами вивезено 640 останків тіл бійців», — волонтер

Сергій Білокінь (пошукова місія «Евакуація-200») розповідає, що єдиного координаційного центру, де б збиралась інформація стосовно загиблих, зниклих безвісти військових, так і не створено

Ведучi

Анастасія Багаліка,

Лариса Денисенко

Гостi

Сергій Білокінь

«Із зони боїв волонтерами вивезено 640 останків тіл бійців», — волонтер
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-10-04_bilokon_serhiy.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-10-04_bilokon_serhiy.mp3
«Із зони боїв волонтерами вивезено 640 останків тіл бійців», — волонтер
0:00
/
0:00

На думку волонтера пошукової місії “Евакуація-200” (Чорний тюльпан) Сергія Білоконя, час зараз грає проти України у питанні пошуку і евакуації тіл загиблих. Щоб знайти місце поховання, треба не тільки бачити сліди на землі, а ще й спиратися на слова свідків. Досі недоступною для пошукових місії з евакуації тіл залишається територія самопроголошеної ЛНР.

Анастасія Багаліка: Який обсяг роботи у вас на сьогодні зроблений і що ще треба здійснити?

Сергій Білокінь: Несмотря на то, что мы проводим поисковые экспедиции уже на протяжении года, тем не менее работа еще остается, так как территория очень большая. Сложность заключается в том, что на самом деле очень мало нам поступает информации о местах захоронений погибших военнослужащих. Уходит драгоценное время, переезжают местные жители, которые могли бы знать какую-то информацию, стираются те же самые могилы, которые находятся на этой территории. На сегодня нашей организацией вывезено порядка 640 останков тел погибших военнослужащих, но работа еще есть.

Анастасія Багаліка: Пане Сергію, чи багато зараз на карті Донбасу білих плям, де теоретично б ви продовжували шукати загиблих, але не можете продовжити з якихось причин?

Сергій Білокінь: Самое белое пятно – это Луганская область. Практически нам не дают возможности для поисковых работ. Вся Луганская область остается практически не обследованной.

Одной из основных проблем остается то, что нет единого координационного центра, в который бы стекалась информация от родственников, от тех военнослужащих, которые вышли из плена, которые попали в госпиталь, нет единой базы, где бы могла эта информация собираться и могла бы передаваться нам. Проводятся какие-то совещания, на уровне государства, различных ведомств, но далее этого эта проблема не двигается. У Министерства обороны есть своя база данных, у добровольческих батальонов своя, у МВД — своя, но нет единого центра, который бы мог данную информацию обрабатывать.

Анастасія Багаліка: А чи є якесь у вас бачення, скільки ще не знайдених жертв цієї війни?

Сергій Білокінь: Судя по звонкам на нашу телефонную линию, еще порядка 500–600 человек остаются без вести пропавшими. Конечно, какой-то процент из них находится в плену, какой-то процент по тем или иным причинам попал за границу, но основная масса, по нашим предположениям, остается на территории проведения боевых действий, на той территории, которую нам еще не удалось обследовать.