Ізраїль готується до війни з Іраном на території Сирії, - Центр вивчення повстанських рухів

Коментує Артем Конопкін, волонтер Центру вивчення повстанських рухів.

Анастасія Багаліка: Що відбувається в Сирії? Хто кого зараз бомбардує?

Артем Конопкін: Терміново скликається РадБез ООН, до речі, скликає його Росія. В місті Дума завдано удару хімічною зброєю. Це провінція Дамаск. Цей регіон з 2011-го року перебуває під контролем опозиції. У 2015-му році його повністю оточили урядові війська, і з того часу його стискають.

На момент початку штурму в березні, це була територія 100 квадратних кілометрів, де перебувало близько 20-25 тисяч бійців опозиції з сім’ями. Це тих, кого називають опозиція або помірковані ісламісти.  

Серед них Джейс аль-Іслам, яка має до 10 тисяч ісламістів. Інші два угруповання, які там були, вже підписали договір при посередництві Росії з урядом, і виїхали на північ Сирії в провінцію Ідліб. Джейс аль-Іслам продовжує чинити опір, з ними не можуть домовитися, вони мають силу, і саме по контрольованому Джейс аль-Іслам місту Дума завдали удару хімічною зброєю.

Любомир Ференс: 10 тисяч людей – це не так багато по зрівнянню з військом Асада. В чому проблема, що потрібно було аж застосовувати хімічну зброю?

Артем Конопкін: Якщо в такій забудові будуть вестися бойові дії, а в армії Асада дуже мало боєздатних угруповань, то відповідно будуть дуже великі втрати. Тому треба якось зламати волю до спротиву у протилежної сторони.

Анастасія Багаліка: Чому саме хімічна зброя, а не масштабні бомбардування?

Артем Конопкін: Там і те, і те. За різними даними, опозиція дає за добу 500 авіаційних ударів, це без артилерії.

Любомир Ференс: Наскільки можна довіряти повідомленням? Адже Сирія – це така велика чорна діра, там незрозуміло, що відбувається.

Артем Конопкін: Сирійська війна, на відміну від нашої, дуже медійна. Практично кожне ураження танку, броньованої техніки, кожний обстріл фіксується на відео. Буває так, що трьох людей, які здійснюють якусь там операцію, п’ять чоловік знімає на відео.

В місті Дума завдано удару хімічною зброєю. Це провінція Дамаск. Цей регіон з 2011-го року перебуває під контролем опозиції. В 2015-му році його повністю оточили урядові війська, і з того часу його стискають

Анастасія Багаліка: Коли ми говоримо про хімічну зброю, ми говоримо про газ «Зарин»?

Артем Конопкін: Я бачив перші повідомлення з Думи, що це був хлор. Тому що «Зарин» – це складна сполука, і верифікувати наявність саме цього газу неможливо, туди ж не допускають міжнародних експертів.

Любомир Ференс: Ви говорите про режим Башара Асада, але звинувачують Росію. Зокрема, і тому, що вона мала забезпечити знищення хімічної зброї в Сирії.

Артем Конопкін: Так, звичайно, після того, як в Західній Гуті в 2013-му році була використана хімічна зброя, президент США Барак Обама заявив, що це червона лінія, яку перейшов уряд Сирії, відповідно туди втрутилася Росія і виступила гарантом знищення цієї хімічної зброї. Але якщо брати хлорин, то його можна просто виробити в лабораторії або в підвалі, це не така велика проблема. До того ж, урядові війська публікували фото і відео з нібито вже захопленої лабораторії повстанців, де вони виробляли його. Чому звинувачують Росію? Тому що уряд Асада дуже залежний від Росії, і насправді незрозуміло, чи може він собі дозволить такі вольності, чи це робиться з відома чи подачі Росії.

Любомир Ференс: На початку 2018-го року від лідерів західноєвропейських держав та США лунали заяви, що війна в Сирії добігає свого кінця. Те, що відбувається зараз, про що свідчить?

Артем Конопкін: Зараз з гарним рахунком веде уряд. Тобто останні два роки в нього не було таких суттєвих поразок від повстанців, трошки шарпала їх Ісламська Держава, коли другий раз захопила Пальміру. Але реально, якщо брати рахунок між опозицією і урядом, то уряд веде із дуже великим відривом. І це через російську військову підтримку та через те, що опозиція втратила душу. Вони здали Алеппо і після цього в них фактично немає сил.

Чому звинувачують Росію? Тому що уряд Асада дуже залежний від Росії, і насправді незрозуміло, чи може він собі дозволить такі вольності, чи це робиться з відома чи подачі Росії

Анастасія Багаліка: Що може очікувати на сирійський конфлікт після РадБезу ООН? Це РадБез, який нічого не вирішить?

Артем Конопкін: Звичайно. В ООН немає якихось інструментів, щоб вплинути, ми це бачимо по багатьох конфліктах, в тому числі по Україні. Так, є рішення ООН щодо окупації Криму, номінально ми можемо казати, що ООН на нашій стороні, але практичних якихось механізмів немає. Звісно, що Росія заблокує резолюцію, але якби вона теоретично і могла б виникнути, то американці могли б завдати удару по сирійських військах. Але це не змінить ситуацію. Ті анклави опозиції, які зараз існують, будуть знищені так чи інакше. Або вони вийдуть з цієї території, або будуть фізично знищені, тому що там залишилося практично три анклави. Ця вся територія буде однозначно зачищена.

З іншого боку, якщо американці хочуть завдати удару, вони його завдають без резолюції ООН.

Любомир Ференс: Там була ще третя сила – Ісламська Держава. Де ділися ті люди?

Артем Конопкін: Дуже багато загинуло при штурмі міст, вони залишали свої підрозділи тисячами, і вийшли в інші країни, де присутні підрозділи Ісламської Держави, і там зараз активізуються. Але вони залишилися і в Сирії, вони атакують. Уявіть, що вони чотири роки контролювали територію, в них там залишилася агентура, в них там залишилися великі фінансові ресурси, вони зберегли велику частину коштів. За оцінками, в них зараз в наявності до мільярда доларів. В них є величезний досвід партизанської війни, тому що вийшли вони з партизанського руху. Якщо ви подивитися на Ірак, де перемогли Ісламську Державу, то там іракські війська втрачають кілька десятків чоловік за тиждень.

Любомир Ференс: Президент США Дональд Трамп повідомив, що рішення по Сирії буде прийнято протягом 48 годин. За його словами, у США не виключають ніяких варіантів відповіді, у тому числі, і військової акції. Це реально, щоб США втрутилися?

Артем Конопкін: Минулого разу вони втручалися. Вони просто знищили базу, з якої завдавалися удари. Я в одному зі своїх матеріалів писав, що єдина можливість вижити в опозиції – це якщо втрутиться якийсь більший гравець.

Анастасія Багаліка: Штати мотивує втручатися кричуща гуманітарна ситуація чи масштабний наступ на опозицію?

Артем Конопкін: Тут є декілька моментів. Я не впевнений, чи Штати переймаються гуманітарною ситуацією, але Штати – це світова держава.  Вони інколи розводить сторони між собою, і у випадку, коли війська Асада або найманці намагаються рухатися по території, вони завдають по них удару.

В Ізраїлі всі напряму говорять, що буде війна з Іраном на території Сирії

Анастасія Багаліка: Ми не бачимо наразі завершення конфлікту? На який час він затягнеться?

Артем Конопкін: Ні, звичайно. Я думаю, що зараз ми вийшли на якийсь новий рівень. Якщо раніше опозиція грала якусь свою гру, то зараз вони підконтрольні зовнішнім гравцям, і все буде залежати від того, яка політика патронів. Зараз, коли асадити почали концентрувати свої війська на півдні, а там гарантами деескалації виступають Росія, Йорданія та США, то росіяни заявили, що якщо сирійські урядові війська атакують південний фронт, то росіяни їх не підтримуватимуть. Тому є домовленість між великими гравцями, вони розділили сфери впливу, і зараз вони будуть все більше втягуватися.

Любомир Ференс: Чому великі і потужні геополітичні гравці не можуть дійти якогось спільного знаменника у питанні Сирії?

Артем Конопкін: Я собі взагалі не уявляю, як це може бути. В принципі, на те, що Асад залишиться президентом, вже всі погодилися. Але в кожного з регіональних країн там свій інтерес. Туреччина теж немаленька країна, в них 40 мільярдів доларів оборонного бюджету, півмільйона солдатів, вони з дуже великими амбіціями, тобто вони не підуть. Ніхто не зможе їх змусити звідти піти, вони не пішли з Кіпру, вони зараз ввели війська в Ірак, і з Сирії вони не підуть.

І цей вузол я не знаю, як розв’язати. Адже та урядова Сирія навіть після зачистка анклавів не зможе економічно існувати, її потрібно буде підтримувати зовнішніми гравцями, тобто Росією і Іраном. Тому що курди, завдяки американській підтримці взяли велику частину сирійської нафти та газу, і головне – водні ресурси та електроенергію. Без цього ресурсу Сирія не зможе існувати як повноцінна держава. Тому треба це питання буде вирішувати.

Але поки сирійські демократичні сили перебувають під парасолькою США, їм не зможуть завдати поразки, поразка буде, якщо американці підуть, але вони не підуть через кричуще посилення Ірану. Бо це одразу вдарить по їхньому союзнику Ізраїлю. І цей вузол може насправді призвести до ще більшої конфронтації, а не до закінчення, і, скоріш за все, вже в Ізраїлі всі напряму говорять, що буде війна з Іраном на території Сирії. І вже були повідомлення, що над Іраном, над іранським ядерним об’єктом літали Ф-35, і Ізраїль вчора вже атакував територію Сирії.  

Повну версію розмови можеа прослухати у доданому звуковому файлі.