«Громадське радіо»
Андрій Куликов: У Михайла Старицького є знаменита трилогія «Перед бурею. Буря. Біля пристані». Де зараз знаходиться човен?
Юрій Верес: У відкритому морі, а там вже як пощастить. Серед політиків мало кому можна довіряти, але ми сподіваємося, що настануть ті часи, коли ми будемо впливати на наше майбутнє.
Андрій Куликов: Де ви були останнім часом, де вирішується доля України?
Юрій Верес: Доля України вирішується всюди, навіть за її межами. Щодо Донбасу — туди поки що їздив тільки наш басист. Сподіваюся, що ми туди все-таки поїдемо. Ми нещодавно зняли кліп, і було приємно, що канали звідти проявили зацікавленість: три маріупольські канали взяли його в ротацію.
Раніше навіть пропозиції з Донецька не було, щоб ми туди поїхали з україномовними піснями. А зараз сподіваюся, що Схід стане більш українським.
Тетяна Трощинська: У житті гурту «Кам’яний гість» відбулися якість зміни після впровадження квот на українську музику в ефірі?
Юрій Верес: Поки що ми цього не відчуваємо. Радіостанції, на які ми надсилали свої пісні, не відреагували ніяк. Телеканали відреагували, мабуть, тому, що менше відеоконтенту.
Андрій Куликов: «Кам’яний гість» працює у двох напрямках: власні композиції і власна музика, а також власні аранжування відомих рок-хітів, які Юрій Верес перекладає українською, зберігаючи зміст, ритм, іноді навіть риму англомовних віршів, музику при цьому вони роблять свою.
Але новий альбом — повністю ваш?
Юрій Верес: Так. Ми хотіли продовжити добру традицію перекладу і робити один переспів у кожен альбом. Але тоді виникають проблеми з авторським правом: ми не зможемо продати цей альбом, тому якщо буде достатня кількість пісень, ми зробимо The best 60-90.
У записі розмови слухайте пісні «Кам’яного гостя» під акомпанемент гітари, гармонік та холдера.