Каталонію в ЄС не візьмуть, — правник-міжнародник

Ірина Славінська: Конституція Іспанії залишає простір для відділення Каталонії або інших частин країни?

Віталій Власюк: Насправді, не залишає. Мені важко навести приклад сучасної демократичної держави (аж настільки демократичної), де було б написано: “якщо ваша сільська громада хоче відділитися — будь ласка, відділяйтеся”.

У Конституції Іспанії йдеться про єдину батьківщину і про єдину іспанську націю, при цьому вони, безумовно, гарантують права меншинам і абсолютно нормально ставляться до того, що на території Іспанії проживають окремі народності, зокрема каталонці.

З іншого боку, питання референдуму — дуже болюча тема, тому що Україна теж через це пройшла. Як ми знаємо, в законодавстві України нема можливості провести місцевий референдум, який би давав відповіді на питання самовизначення, наприклад, так званого кримського народу, якого насправді не існує.

Натомість законодавство Іспанії, Конституція передбачає можливість провести референдум. Але є кілька але. По-перше, референдум, вочевидь, не мав би містити подібних питань, які на нього були винесені. Знову ж: у Конституції чітко зазначено, що Іспанія — єдина країна, єдина нація і неподільність території Іспанії. Виносити питання, які ставлять під сумнів територіальну цілісність Іспанії, мабуть, було б не зовсім правильно. Більше того, такі референдуми, як це прямо зазначено в Конституції Іспанії, носять допоміжний характер.

У тій статті, яка визначає повноваження парламенту Іспанії, одним з пунктів стоїть наступний: авторизація рішень референдумів. Якщо десь буде проведено референдум, наприклад, у Барселоні (не з прямими сепаратистськими гаслами), його подальша доля залежить суто від парламенту всієї Іспанії. Якщо він скаже: ми визнаємо референдум і його правові наслідки, це одне. Якщо ж він каже, що не визнає, сенсу в такому референдумі нуль.

Ірина Славінська: А якщо визнає, що далі? Іспанія — країна-член ЄС і виникає цілий клубок наслідків.

Віталій Власюк: Що стосується Каталонії, тут все дуже просто. Якщо вона буде визнана як незалежна держава і пройде процедуру включення до ЄС, тоді вона, можливо, стане в перспективі новим членом ЄС. 

Ірина Славінська: Але автоматично з нею цього не станеться?

Віталій Власюк: Ні. Більше того, я чув не одну політичну заяву керівництва ЄС, що Каталонію вони до себе не візьмуть.

Андрій Куликов: Ви, напевно, стежите за тим, що там відбувається. Що кажуть соціологічні опитування: скільки людей в Каталонії “за” незалежність, а скільки “проти”?

Віталій Власюк: Я дуже люблю соціологію, але не довіряю їй. Я читаю і мадридські видання, і (наскільки розумію) видання в Барселоні, в Каталонії. В кожного своя правда. Одні пишуть, що 99%, одні — 50 на 50. Важко сказати, але, мені здається, все ж переважають ті, хто “за” незалежність Каталонії.

Ірина Славінська: У Каталонії є свої органи: уряд, парламент і так далі?

Віталій Власюк: Каталонія — абсолютно автономний округ із такими повноваженнями, що нам і не снилося. І є достатньо класичні сфери, в яких Мадрид має верховенство: зовнішня політика, армія, податки.

Каталонія має широкі права на широку автономність. Існує достатньо суперечлива думка, чи слід виділяти каталонців як окремий народ. Якщо будемо говорити про самовизначення, то національне право не допускає проведення подібних референдумів і виділень, про що я вже говорив, а міжнародне право не заперечує такий процес, юристи-міжнародники називають його сецесією.

Ірина Славінська: Наскільки захищені мовні права каталонців?

Віталій Власюк: Я неодноразово був у Барселоні і завжди звертав увагу на дві речі. По-перше, написи всюди і каталонською, і на так званій кастейяно, яка є класичною іспанською. В ефірі навіть більше чув каталонську. Водночас у мене ніколи не було проблем зі спілкуванням іспанською з жителями Барселони. І, на щастя, вони не роблять з цього реальну проблему. Більше того, та ж Франція не намагається розігрувати захист умовних каталономовних чи франкомовних.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.