Катування — токсичний феномен для суспільства. Травмованою лишається не лише жертва, а й кат — Гнатовський

26 червня в світі відзначали Міжнародний день на підтримку жертв катувань.
«Це день, який дає нам нагоду згадати про важливість заборони катувань, а також інших видів нелюдського або такого, що принижує гідність поводження з людиною, згуртуватися для того, щоб боротися з цими явищами», — каже президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням, перший віце-президент Української асоціації міжнародного права Микола Гнатовський

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Микола Гнатовський

Катування — токсичний феномен для суспільства. Травмованою лишається не лише жертва, а й кат — Гнатовський
https://static.hromadske.radio/2019/06/hr-hh-19-06-26_hnatovskiy-1.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/06/hr-hh-19-06-26_hnatovskiy-1.mp3
Катування — токсичний феномен для суспільства. Травмованою лишається не лише жертва, а й кат — Гнатовський
0:00
/
0:00

Міжнародний день на підтримку жертв катувань було встановлено 1997 року Генеральною Асамблеєю ООН за рекомендацією Економічної та Соціальної Ради ООН для викорінювання катувань і забезпечення ефективного функціонування Конвенції проти катувань і інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.

Більше про це, а також пріоритетні завдання для України щодо викорінювання катувань поспілкувалися з Миколою Гнатовським у ефірі Громадської хвилі.

  • Катування — це завдання сильного фізичного або душевного болю. Це робиться представником держави або особою, яка так чи інакше діє зі згоди чи за дорученням того, хто представляє державу. Це робиться або для того, щоб особа зізналася в чомусь, або повідомила певну інформацію, або для того, щоб покарати особу за те, що вона, з точки зору того, хто катує, вчинила або могла вчинити, або ж просто це дискримінація.
  • Заборона катувань, як неодноразово підкреслював Європейський суд із прав людини, є основоположною цінністю будь-якого демократичного суспільства. Якщо цієї заборони не існує або вона неефективна, суспільство не може бути демократичним.
  • Коли людину катують, вона говоритиме не правду, а те, що необхідно для того, щоб зупинити катування, а це далеко не зовсім правда.
  • Монополія на насильство має бути в держави, але це насильство, якщо воно застосовується, повинно переслідувати лише легітимну мету і завжди має поважати людську гідність. Безумовно, держава може завдати страждання особі й поза контекстом позбавлення волі чи свободи. Але основна сфера, де ці речі можуть відбуватися, це система кримінальної юстиції.
  • У поліції найбільш ризиковими є перші кілька годин після затримання особи, затримання, одразу після того, як людину доправили до поліції і там негайно починають опитувати, допитувати, вимагати якусь інформацію. Там є величезний ризик неналежного поводження чи навіть катувань. Або пенітенціарні установи — тюрми. Якщо держава не вміє керувати ними в сучасний спосіб, там можливе застосування насильства.
  • Катування — це надзвичайно токсичний феномен для всього суспільства, він отруює його. Не тільки тому, що людина, яка пережила катування, ніколи не забуде цього і залишиться травмованою на все життя. Травмованим буде і кат, бо в його свідомості буде не все гаразд. Загальне уявлення, що людина — не мета, а засіб, що можна проігнорувати людську гідність заради будь-яких цілей, — це отруює всю культуру.
  • Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.