facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ховаються у квартирах знайомих, у гаражах та у лісі: у СБУ розповіли, де найчастіше затримують бойовиків «Л/ДНР»

З речницею СБУ у Луганській та Донецькій областях підбиваємо підсумки роботи управліня за 9 місяців 2021 року

Ховаються у квартирах знайомих, у гаражах та у лісі: у СБУ розповіли, де найчастіше затримують бойовиків «Л/ДНР»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

– Служба безпеки України у Луганській та Донецькій областях оприлюднила звіт роботи за 9 місяців на території Луганської та Донецької областей. Скількох бойовиків «ЛДНР» затримали, де саме та за яких обставин?

Галина Прищепа: Спочатку 2021 року співробітники Головного управління СБУ у Донецькій та Луганській областях затримали 9 бойовиків. Обставини затримання абсолютно несхожі одна на одну. Контррозвідники СБУ, військові ЗСУ, Держприкордонслужби затримують бойовиків «Л/ДНР» під час спецоперацій та під час перетину лінії розмежування або держаного кордону або ж на місці їхнього проживання на підконтрольній українській владі території. Бувало таке, що учасники російських гібридних військ під час відходу своїх підрозділів залишались на звільненій території або тихо поверталися додому, адже здебільшого це були місцеві жителі. Вочевидь, вони розраховували на те, що їх не виявлять та не затримають і вони не нестимуть відповідне покарання.

Один з учасників формування Дрьомова, яке у 2014-му контролювало Сєвєродонецьк, коли українські військові звільнили місто, а бойовики відійшли на тимчасово окуповані території, він вирішив змінити сторону. Спочатку переховувався на території Російської Федерації, у тимчасово анексованому Криму, а потім повернувся на материкову частину України. Але його затримали наші контррозвідники.

Ще один приклад. 43-річний житель Костянтинівки у 2014-му році добровільно приєднався до одного з підрозділів бандформування «Призрак» та зі зброєю у руках чинив опір українській армії, брав участь у підриві чотирьох мостів у Лисичанську та двох мостів у Станиці Луганській. Під час звільнення силами антитерористичної операції території Донбасу, він залишився на підконтрольній українській владі території. Під час проведення оперативних заходів співробітники СБУ виявили його за місцем проживання.

Хтось із бойовиків переховувався. До прикладу, представник незаконних збройних формувань «Полтинник». Він знав методи та володів навичками вибухо-підривної діяльності, але декілька років тому з особистих мотивів виїхав на звільнену від окупантів територію та переховувався то у дружини, то у знайомих у сараях та гаражах у містах Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Новодружеськ. У теплу пору року він мешкав у наметі у лісах Сєвєродонецька. Оперативники затримали чоловіка у помешканні його знайомого, куди він прийшов перевдягнутися перед днем народження своєї дружини.

– Коли їх допитують після затримання, що вони говорять: не сподівалися, не вірили, що їх затримають? Чи вони боялися повертатися на окуповані території? Адже не просто так звідти виїздять.

Галина Прищепа:  У більшості своїй вони кажуть, що розчарувалися в ідеях, за які воювали у 2014 році. Так звані «ідеї руського миру». Вони жаліються на погане ставлення російських військовослужбовців до місцевих так званих ополченців, як вони себе називають. Когось перестало влаштовувати їхнє грошове забезпечення, хтось просто втомився і хотів би повернутися додому, до мирного життя. Якщо повернутися до учасника незаконних збройних формувань «Полтинника», який переховувався у лісах, він знав, що він у розшуку, тому і ховався. Але дуже хотілося додому, до дружини, до родини, до того місця, де він народився.

– Чи вдається встановити тих, хто облаштовував схрони, які виявляють співробітники СБУ? Зазвичай ви пишете про 2014-й, 2015-й роки.

Галина Прищепа: Найчастіше ми або точно знаємо, або можемо розуміти, кому належить та чи інша схованка. Звичайно, СБУ володіє інформацією, яке саме бандформування бойовиків контролювало ту чи іншу територію Луганської та Донецької областей під час окупації. І ми точно можемо вказати, що той чи інший схрон облаштували бойовики певного підрозділу. А далі, використовуючи власні інформаційні джерела, оперативно-розшукові методи, наші співробітники можуть точно назвати, яка саме особа створила схрони із засобами ураження. Наприклад, знайдений минулого місяця поблизу Сєвєродонецька схрон залишив так званий «перший заступник голови уряду ЛНР» у 2014-му році. Наразі ця особа перебуває у загальнодержавному розшуку за участь у терористичній організації. Або ж нещодавно виявили схованку поблизу Маріуполя. Її у 2016-му році обладнав учасник незаконних збройних формувань «ДНР» на прізвисько «Грек». Схрон знайшли у посадці поблизу об’єкту енергетики на околицях селища Сартана. Тож, у більшості випадків, ми можемо вирахувати і дізнатися на 100%, кому належить та чи інша схованка.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка