Колядки, які раніше не виконувались: гурт «Рожаниця» презентував новий альбом

Колядки, що увійшли до нового альбому гурту, збиралися в різних куточках України. Переважна більшість репертуару колективу складається із автентичних композицій, що записані від безпосередніх носіїв під час експедицій.

Василь Шандро: Наскільки автентична складова стає актуальнішою зараз?

Інна Ковтун: Зараз нелегкі часи в нашої країни і люди стали краще один до одного ставитися, стали більшими патріотами. Вони почали більше скупчуватися, любити українську культуру, ходити на концерти, запрошувати колядників, вірити в українські традиції. Бо, насправді, в Україні здавна не було все так просто, все було символічно.

Якщо рушник висів у лівому кутку, то там йому було й місце. Якщо люди співали колядок на Різдво, то люди вірили, що це позитивна енергетика, яка пускається в космос і дійсно ці побажання справджувалися. Раніше господарі чекали колядників, бо вірили, що разом з ними в їхніх будинках оселиться добро. У нас вчора була презентація нашого диску і неочікувано зала була повна.

Василь Шандро: А чому неочікувано?

Інна Ковтун: Тому що раніше людини не ходили так на концерти. Ми також бачимо, що на фестивалях людей набагато більше. Ми виступали на Країні Мрій і багато людей співає, танцює, колядує. Люди починають більше любити українське. І ніщо так не об’єднує, як пісня, яка прожила сторіччя.

Тетяна Трощинська: Багато хто звик, що колядка — це така пісня, яку можна виконувати після виходу з церкви.

Інна Ковтун: Колядки є дуже різноманітні, на різні мотиви. Є колядки на весільні мотиви, на воєнну тематику, які співали хлопцеві. А зараз більше звикли, що вони тільки на релігійні теми. Колядки були ще до християнства, і всі вони дуже різні.

Василь Шандро: Якийсь період заборонялися колядки.

Інна Ковтун: Звичайно, мої батьки втратили цю можливість знати колядки, тому що вони жили в радянські часи. Я дізналася про ці пісні від бабусі. І завдяки їй ми співаємо. Зараз ми намагаємося це відроджуватися. Є багато пісень, про які ніхто ніколи не чув. І, на жаль, бабусі й дідусі помирають, тому ми намагаємося зберегти цю пам’ять. 

Канал гурту на Youtube, де ви можете послухати іхні пісні.