Корейське суспільство шоковане фактом корупції президента — Олена Микал
Конституційний суд Південної Кореї підтвердив імпічмент президенту. Події коментує експертка з міжнародних відносин Східної Азії, доктор філософії Олена Микал
Олена Микал: Скандал почався у листопаді минулого року, коли випадково у готелі знайшли iPad, який належав Цой Сун Силь, подрузі Пак Кин Хє, яка зараз є вже колишнім президентом Південної Кореї. На цьому iPad’і Цой Сун Силь мала конфіденційну інформацію, в тому числі промови президента і фінансову інформацію, яка не мала б бути у її приватній пошті.
Тоді розпочалося розслідування, Цой Сун Силь затримали, а парламент вирішив відсторонити Пак Кин Хє від влади, щоб Конституційний суд погодив імпічмент або проголосував проти. Сьогодні Конституційний суд підтримав рішення парламенту, і Пак Кин Хє вже офіційно не є президентом Південної Кореї.
Відповідно до розслідування, Цой Сун Силь використовувала своє положення, щоб отримувати великі суми грошей на рахунки своїх благодійних фондів ― наприклад, компанія Samsung перерахувала $36 млн, і це вважається своєрідним хабарем за певні послуги у політичній сфері. Загалом у розслідуванні більше 10 компаній.
Оскільки Пак Кин Хє більше не має президентського імунітету, її можуть арештувати.
Анастасія Багаліка: Чи були це речі, про які всі знали, але на які не реагували?
Олена Микал: Є факти, які можуть вказувати на те, що президент може бути безпосередньо задіяною у корупційних схемах. Для суспільства це стало великим потрясінням. Із коштів, перерахованих благодійним організаціям, $1 млн був витрачений на придбання коня для доньки Цой Сун Синь, і суспільство цього не зрозуміло.
Із 1987 року, коли у Кореї почала діяти Шоста республіка, країна стала на демократичні рейки. Для корейського суспільства не є проблемою, коли колишні президенти засуджені і сидять у тюрмі, коли їх наступні президенти звільняють.
У Кореї всі скандали, пов’язані із корупцією, ― це дійсно розслідування. Схеми існують, але суспільство намагається цьому протистояти.
Любомир Ференс: Кім Чен Нам, єдинокровний брат Кім Чен Ина, помер від речовини нервово-паралітичної дії. Південна Корея звинувачує у смерті Кім Чен Нама КНДР, і парламент Південної Кореї запропонував Конгресу США включити КНДР до списку терористичних держав.
Олена Микал: Ці події можна по-різному трактувати. Про зацікавлення КНДР говорять тому, що зведений брат лідера КНДР Кім Чен Ина був в опозиції, більше того ― він постійно або жив у Європі, або літав, і є версія, що він був цінним джерелом інформації для Південної Кореї і США щодо політичного режиму у Північній Кореї.
Смерть Кім Чен Нама вплинуло на отримання цієї інформації. Вважається, що оскільки Кім Чен Ин серйозно розглядав брата як загрозу правлінню, то було прийнято рішення, що його мають вбити.
Любомир Ференс: Чи збільшилось напруження у відносинах між Кореями після усіх цих подій?
Олена Микал: Звичайно. Тут є нашарування політичних і безпекових питань: імпічмент, відсторонення від влади президента Пак Кин Хє, плюс у Північній Кореї у вересні було чергове випробування ядерної зброї, плюс Північна Корея незадоволена тим, що Південна Корея приймає рішення про розташування антиракетних сил США на своїй території. Це викликає невдоволення і в Китаю.
Говорити про покращення відносин ми не можемо. Пак Кин Хє дотримувалася досить жорсткої позиції щодо північнокорейського режиму.