Кожний другий лікар відмовляється виписувати пацієнту наркотичні знеболювальні препарати — правозахисниця

Із 2013 року українським законодавством спрощена процедура призначення наркотичних знеболювальних речовин. Чому лікарі опираються їх призначенню, говорили з правозахисницею.

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Олена Коваль

Кожний другий лікар відмовляється виписувати пацієнту наркотичні знеболювальні препарати — правозахисниця
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-hh-21-04-14_koval.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-hh-21-04-14_koval.mp3
Кожний другий лікар відмовляється виписувати пацієнту наркотичні знеболювальні препарати — правозахисниця
0:00
/
0:00

Гостя — Олена Коваль, юристка, правозахисниця та експертка з питань наркополітики.

Олена Коваль: Треба пам’ятати, що більшість наших лікарів, отримали освіту не вчора. Вони навчались тоді, коли було багато заборон, і лікар знаходився під дуже високим тиском, саме коли призначав такі препарати. Із 2013 року держава сказала, що все те, що використовується в медичній сфері, воно є під контролем суто медичної спільноти. І лише тоді, коли є проблема витоку в нелегальний обіг, коли починається торгівля, коли це починає використовувати особа, яка не потребує цих препаратів за медичним призначенням, ось тоді тільки починаються повноваження правоохоронних органів. Але лікарі працювали в тій системі, коли правоохоронні органи активно контролювали все, що пов’язано з наркотичними препаратами. І оцей страх створив цей бар’єр для лікаря.

Раніше препарати були уповноважені призначати тільки спеціалісти окремих лікарських спеціальностей, наприклад, суто онкологи. Сьогодні система перебудована, і більш часта необхідність перекладена на лікарів первинної галузі, тобто, сімейних лікарів та педіатрів. Але вони стали ними з тих, старих лікарів і терапевтів, які не мали цих повноважень. Для них дивно робити такі призначення.

Оскільки ми раніше не виділяли наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори для медичного призначення, держава не виділяла, лікар самостійно раніше не призначав ці препарати — для цього скликалась спеціальна комісія, і вона встановлювала необхідність призначення. Сьогодні це призначає сам лікар — без всяких комісії, дорадчих органів, саме тоді, коли скаржиться пацієнт.

Розумієте, наскільки повинна була відбутися ломка свідомості самих лікарів?

Ще одна проблема в цій галузі. У нас в голові є стереотип, що якщо людина починає вживати цей препарат, то виникає довічна залежність. А у лікарів є проблема, вони вважають, що призначають наркотик, хоча наркотик — це те, що знаходиться в нелегальному обігу. Уявіть собі, пацієнту говорять «Ми призначаємо вам наркотик для знеболення». Жодна людина, яка бачила по телебаченню різні новини, в яких людина, що споживає нелегально наркотик, є суто кримінальною особою, її поведінка виходить за рамки загальноприйнятої.

Отже, пацієнт терпить «до останнього». Він звертається до лікаря вже тоді, коли не має сили витерпіти цей біль. Лікар, до якого звернулися в останній момент, має сумніви, чи може він самостійно призначити, чи краще направити кудись цього пацієнта. Скільки для такого призначення має бути лікарів? Скільки можна призначити цього препарату? На скільки днів це треба зробити? Тобто, і один не дуже розуміє, що йому треба лікуватися і починати не тоді, коли вже немає сил терпіти, і інший не готовий одразу виконати свої обов’язки. Ось і маємо таку проблему.

Анастасія Багаліка: А з чого починати? Що зробити, щоб якось змінити цю ситуацію? Що ви радите пацієнтам?

Олена Коваль: Ви ідете до лікаря — навіщо? Щоб повідомити про наявність певної хвороби. І цю хворобу ви повинні цьому лікарю описати. Не прости сказати «Мені болить», а чітко сказати, як болить, де болить, який характер цього болю. Повірте, ви не займаєте час цього лікаря, а ви допомагаєте йому визначити, який характер болю вас турбує. Якщо лікар з ваших слів зможе чітко визначити, який це тип болю, він одразу призначить саме ті види препаратів, які лікують цей біль.

Біль буває різний, наприклад, може боліти під час їжі, а може — постійно. Може боліти під час руху, а може — одразу після сну. Оці всі нюанси дозволяють лікарю зрозуміти, який саме біль треба лікувати.

Будьте готові до запитань лікаря, що ви приймали раніше. Слова «Я щось ковтав», «Мені щось давали» для лікаря не несуть корисної інформації. Треба чітко знати, які препарати перед тим ви використовували. Це потрібно, щоб розрахувати дозу і частоту вживання.

Треба також пам’ятати що ми усі різні люди. І схема, за якою лікар запропонує приймати його препарати, буде відповідати потребам одного пацієнта, для іншого вона не підійде. Саме тому лікар не призначає на 10 днів одразу. Спочатку треба призначити на 2-3 дні, ви повинні повідомити, як саме ви почуваєтесь під час його вживання. Тобто, схему треба відпрацювати. Але це відбувається тоді, коли лікар хоче призначити ці препарати.

Якщо ви приходите до лікаря сімейної медицини або педіатра повідомляєте, що маєте постійний біль певної інтенсивності, що він вас мучить досить довгий час, а лікар говорить, що він не може призначати ніякі препарати, треба пам’ятати, що повноваження лікаря первинки визначені наказом МОЗ № 504. І цей наказ говорить, що лікар повинен вміти оцінювати рівень болю, ступінь болю, інтенсивність, тип болю, призначати препарати у тому числі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та оформлювати рецепт. Це їх обов’язок, лікарів практики сімейної медицини.

Ще нюанс. Усіх пацієнтів, які звертаються до лікарів, можна поділити на окремі групи. Перші — це пацієнти, діагноз яких гарантується державою і забезпечується лікуванням і ліками. І є перелік діагнозів, який на жаль не потрапив до цього списку. Із такою категорією можна ознайомитися, якщо загуглити постанову Кабміну № 1303. Вона дійсна з 1998 року і містить перелік діагнозів, при лікуванні яких лікар може виписувати безплатно. Якщо ваш діагноз попадає в цей перелік, можете вимагати виписування ліків.

Анастасія Багаліка: Що робити, якщо лікар все одно відмовляється призначати знеболювальне?

Олена Коваль: Перш за все, ми повинні знати і розуміти, що зараз кожен із нас може змінити лікаря у випадку, якщо він виявиться некомпетентним. Єдиний спосіб отримати кваліфіковану медичну допомогу — підписати декларацію з кваліфікованим фахівцем. Як тільки ваші дані і документи потрапляють в єдину державну базу, гроші за ваше обслуговування починають нараховуватись цьому лікарю. Попередньо підписана декларація втрачає чинність. Далі ми звертаємось до керівництва клініки чи національної служби здоров’я, описуємо ситуацію про відмову попереднього лікаря виписувати знеболювальне, і чекаємо від них реакції. Якщо лікар був не обізнаний, то він отримає можливість підвищити кваліфікацію в найкоротші терміни, пройти додаткові курсі і так далі, і більше не повторювати цю помилку. Або, якщо це буде системна помилка, тобто, не один пацієнт на це поскаржиться, то будуть розірвані усі декларації з цим лікарем або закладом охорони здоров’я, який не забезпечив виконання гарантованого пакету медичних послуг.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису