Країна-член ЄС може заблокувати Угоду про Асоціацію Україна-ЄС, — Філіпчук

Міністр закордонних справ та торгівлі Угорщини Петер Сіярто заявляє, що ініціює розгляд питання порушення Україною Угоди про Асоціацію з ЄС через закон про освіту вже на наступному засіданні Ради Асоціації Україна-ЄС.

Андрій Куликов: Якими можуть бути наслідки для України?

Василь Філіпчук: Це дуже комплексне і багаторівневе питання. Чи може країна-член ЄС заблокувати Угоду про Асоціацію? Так. Її може денонсувати парламент цієї країни без будь-яких пояснень, тоді угода знову буде фактично в стані невведення в дію і де-факто призупинення в тій частині, яка торкається компетенцій країн-членів.

Нагадаю, що угода має декілька сфер компетенцій. Є компетенція Європейської комісії, яка залишається чинною стільки, скільки Європейська комісія, Європарламент погоджуються з цим. Є частина, яка торкається компетенції країн-членів. Тут вже будь-яка країна може заблокувати чи вимагати перегляду.

Андрій Куликов: Це пошириться на всю угоду?

Василь Філіпчук: Це буде торкатися всього, окрім зони вільної торгівлі: політичних питань, юстиції та внутрішніх справ, галузевого співробітництва. Але зона вільної торгівлі залишиться в дії рівно стільки, скільки Європарламент, Єврокомісія і українська сторона вважатимуть за доцільне.

Якщо повернутися до перегляду Угоди про Асоціацію, то питання прийняття рішення про перегляд, опрацювання мандату щодо перегляду, оголошення і процедура перегляду настільки інституційно складна в ЄС, що якщо це дійсно буде запроваджено, процедура займатиме два-чотири роки. Тому не думаю, що угорці справді мають на меті поставити на процес внутрішнього інституційного розвитку ЄС питання перегляду угоди. Думаю, це надто складно, щоб мета була такою.

Але дійсно це може бути засіб тиску. Ми показали європейцям, наскільки ця угода для нас є цінною та важливою. Хоча, якщо подивитися критичніше, можна побачити, що європейці від призупинення угоди втратять більше, ніж ми. Але в нас вона перетворилася на таку собі «священну корову». Знаючи про це, угорці чи інші зацікавлені сторони використовують угоду про Асоціацію для тиску на Україну.

Чи може закон про освіту слугувати причиною? На жаль, так. У вступних частинах угоди чітко вказано, що двосторонні відносини базуються на принципах поваги до прав людини, національних меншин. Одним із принципів такої поваги є недопущення зменшення прав національних меншин. Далі вже йде інтерпретація, чи обмеження доступу до освіти мовою національної меншини є порушенням таких прав меншин. Боюсь, що так. Якщо сьогодні ти це маєш, а завтра — ні, це не може трактуватись інакше, ніж зменшення прав національних меншин.

Якщо ми втягуємося в цю дискусію, показуємо декілька дуже непривабливих речей. По-перше, показуємо всьому світу нездатність виокремити головне і другорядне

Що є головним для держави Україна сьогодні, в 2017 році? Ми три роки знаходимось у стані збройного конфлікту з РФ. Ми втратили Крим, у нас війна на Донбасі. Але замість того, щоб вирішувати головну проблему і утримувати союз з тих країн, які нас більше чи менше, але підтримують, ми входимо в конфлікт із ними. Нещодавно ми звинуватили Білорусь, що вони не такі партнери і друзі, як ми хотіли би. З Польщею серйозні і глибокі проблеми, з румунами в нас були проблеми і вони жодним чином не зменшились, із Молдовою в нас проблеми. Входити в конфлікт з усіма сусідами на Заході — це глибоко помилково, навіть якщо причини можуть бути обґрунтовані.

Якщо подивитися другий аспект питання, з точки зору європейської бюрократії ми зробили надзвичайно грубе порушення процедур і принципів прийняття політичних рішень. Не можуть такі системні рішення, які мають вплив і на сусідні країни, і на нацменшини, і на власних громадян прийматися з голосу в залі за півгодини тільки тому, що комусь так захотілося чи їм в певний момент здалося, що це важливо. Будь які такі (чи навіть менш важливі) рішення потребують процедури політичних консультацій. Насамперед, всередині суспільства.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.