Країни Латинської Америки - це країни, з якими нам треба працювати, - Сергій Борщевський

Про українсько-аргентинські стосунки і перспективи України в Латинській Америці поговоримо з дипломатом, письменником та перекладачем Сергієм Борщевським.

Василь Шандро: Розкажіть про національного героя, якому відкриють пам’ятний знак в Україні, і коли це відбудеться?

Сергій Борщевський: Це буде 22 серпня об 11:00 годині ранку. Це буде відкриття пам’ятного знаку національному герою Аргентини генералові Сан-Мартіну, який є героєм не лише Аргентини. Адже армія, очолювана ним, звільняла Аргентину, Чилі і Перу. Тобто він приніс свободу трьом народам.

У 1810-му році відбулася Травнева революція в Аргентині, після чого Іспанія не хотіла відпускати зі своїх рук Аргентину, через що розпочалася війна, де відзначився Сан-Мартін, який боровся за незалежність своєї країни.

Взагалі латиноамериканський світ для нас має бути дуже цікавим, а сама Аргентина – країна дуже специфічна. По-перше, тому що відбулося кілька хвиль української міграції до Аргентини. І точкою відліку є 27 серпня 1897-го року, коли перші кілька родин з України опинилися в провінції Аргентини. За кілька років там вже було кілька тисяч українців, вони були переважно з Галичини.

Друга хвиля міграції була між Першою і Другою світовими війнами, і тоді вже була і політична еміграція після поразки України в боротьбі за свою незалежність. Там дуже цікаво і про те, як першою фактично постала «Просвіта», виникло три осередки «Просвіти», які у 1928-му році об’єдналися. В 1930-му році постала перша жіноча організація, і так далі – «Січ», «Сокіл», українська преса. Це перший момент, який нас пов’язує з Аргентиною. І другий момент, який надзвичайно важливий, про який мало хто взагалі знає: Аргентина – єдина країна західної півкулі, яка визнала незалежність України як держави часів УНР. У 1921-му році тодішній президент Аргентини підписав відповідний декрет.

Аргентина – єдина країна західної півкулі, яка визнала незалежність України як держави часів УНР

Наталя Соколенко: Чому це сталося, на ваш погляд?

Сергій Борщевський: По-перше, спрацювала українська дипломатія, це одна з перших перемог Брест-литовського договору. Українську дипломатію хотіли відтіснити і підмінити більшовицькою делегацією, привезеною з Москви, але не вийшло.

По-друге, Аргентина завжди дуже толерантно ставилася до тих людей, які приїздили на її територію, до абсолютно всіх меншин. На межі ХІХ-ХХ століття Буенос-Айрес складався переважно з мігрантів. Тому українці і ринули туди, адже обставини і законодавство було сприятливим.

Крім того, Аргентина, яка теж виборювала незалежність, простягнула руку Україні, яка теж боролася за свою незалежність, і вони це розуміли.

Василь Шандро: Де саме відкриють пам’ятний знак Сан-Мартіну?

Сергій Борщевський: Це сквер на вулиці Федорова. Навпроти є будинок, де є кілька посольств, у тому числі, посольство Аргентинської республіки. Посольство знаходиться на шостому поверсі, але кілька років тому на другому поверсі відкрився Аргентинський дім. Про це теж мало хто знає. А там транслюються аргентинські фільми, там є школа танго, туди запрошують тур-операторів з метою розвитку туризму до Аргентини, там відбуваються презентації книжок, у тому числі і я там інколи щось робив. Отже, навпроти цього будинку буде відкриття пам’ятного знаку.

Аргентина завжди дуже толерантно ставилася до тих людей, які приїздили на її територію, до абсолютно всіх меншин

Василь Шандро: Очевидно, ви час від часу читаєте пресу з Латинської Америки. Що пишуть про Україну і чи пишуть взагалі?

Сергій Борщевський: Я взагалі щовечора закінчую свій день читанням двох іспанських газет і однієї аргентинської. Практично нічого не пишуть про Україну. Дуже-дуже давно, коли я ще працював в МЗС, я пропонував створити невеличку структуру, яка б відстежувала, що взагалі пишуть і дізнаються про Україну в світі, а хтось аналізував це і реагував. Наприклад, в Латинській Америці дуже зараз дуже висока присутність Russia Today та всіляких російських джерел. Я сам інколи роблю такий аналіз, і переконаний, що ми повинні не стільки відстежувати те, що стосується України, а те, що стосується Росії та її спроб перекривити історію та певні конкретні події.

Я дуже швидко відреагував, коли в тій же Аргентині у великій кількості знайшлися наркотики на території дипломатичної місії Росії. Я зробив публікації на цю тему і прямий переклад першоджерела.

Аргентина, яка теж виборювала незалежність, простягнула руку Україні, яка теж боролася за свою незалежність, і вони це розуміли

Наталя Соколенко: Якщо говорити про Аргентину, то дані МВФ щодо ВВП на душу населення в Аргентині вражаючі. Якщо порівнювати ВВП України і ВВП Аргентини на душу населення, то в Аргентині ця цифра у 6,5 раза більша, ніж в Україні – 13 428 доларів на душу населення, а в Україні трошки більше 2 тисяч. Чим це пояснюється?

Сергій Борщевський: Аргентинська державність налічує понад 200 років. Вони пройшли через багато що: через військові диктатури, через отой конфлікт з Англією тощо. Аргентина сьогодні демократична країна і це країна, яка вже стабілізувалася.

Василь Шандро: Загалом, чи коректно з точки зору дипломатії говорити Латинська Америка, у той час, коли це дуже різні країни?

Сергій Борщевський: Так, це дуже різні країни, починаючи з того, як вони колонізувалися Іспанією.

Наталя Соколенко: Вони, до речі, не заперечують проти такого об’єднання як Латинська Америка?

Сергій Борщевський: Звичайно, ні. Чому Латинська? Тому що мови – іспанська і португальська на основі латини.

Ми повинні не стільки відстежувати те, що стосується України, а те, що стосується Росії та її спроб перекривити історію та певні конкретні події.

Василь Шандро: Чи є у нас перспективи і які?

Сергій Борщевський: Латинська Америка – це якраз наш простір, це рівні нам країни. Не Федеративна Республіка Німеччина, не Велика Британія, які більш потужні. А з країнами Латинської Америки в нас є багато точок дотику.

Василь Шандро: Навіть в економічному сенсі?

Сергій Борщевський: Так, там є, що запозичувати, і є, про що з ними вести переговори. Латинська Америка – це наш регіон. Ми можемо там бути присутніми у економічній площині, і завдяки економічній присутності, нам буде легше і в політичному сенсі.

Василь Шандро: Ви переклали досить багато книжок. Що найближчим часом будете презентувати?

Сергій Борщевський: Якщо говорити про Аргентину, то 10 вересня має відбутися презентація книжки видатного аргентиця Хуліо Кортасара в Києві. Ця книжка виходить пам’яті Юрія Покальчука в рік десятиліття його смерті.   

 Василь Шандро: Ви також сюди прийшли з книжкою. Розкажіть про неї.  

Сергій Борщевський: Це книжка-класика аргентинської літератури, видана українською мовою у 1955-му році у Буенос-Айресі. Ця книжка в Україні не перекладалася ніколи, а в Аргентині вона була перекладена.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.