Крутить ноги, низько літають ластівки, купається місяць: як наші предки передбачали погоду

Що таке народна метеорологія і на підставі яких спостережень наші пращури робили прогноз погоди?

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Олександр Васянович

Крутить ноги, низько літають ластівки, купається місяць: як наші предки передбачали погоду
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/09/hr-hh-21-09-03_vasianovych.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/09/hr-hh-21-09-03_vasianovych.mp3
Крутить ноги, низько літають ластівки, купається місяць: як наші предки передбачали погоду
0:00
/
0:00

Розповів Олександр Васянович, етнолог, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

Олександр Васянович: Були люди, які цим професійно займались — вели народний календар. Вони могли записувати, якою погода була певні дні, потім на основі цього робити певні висновки. Передбачити погоду міг будь-хто — це все було спостереження за навколишнім середовищем. Кожен міг бачити й чути, про що говорять старші, а відповідно потім застосовувати цей досвід. Ці прогнози погоди універсальні й характерні для різних народів. Всі ці знання логічні й раціональні, їх легко можна перевірити. Зараз науковці можуть їх підтвердити та пояснити.

Були свята, які давали можливість передбачати погоду.Переважно це прогнозування наприкінці зими та навесні, це було пов’язано з аграрним календарем. Для селянина було важливо, коли посіяти, тому прогнозів на осінь і зиму не так багато. Покрова — це практично єдине свято, за яким можна було дізнатися, якою буде зима. Стосовно осені, то найяскравішим було свято Мокрини, яке припадає на 1 серпня. Яка Мокрина — така і буде осінь.

Наприклад, зоряне небо — до гарної погоди. Це зрозуміло, бо небо не вкрите хмарами. Також є багато різноманітних варіантів, як називають місяць, оповитий хмарами — «місяць затуманяний» або «місяць окружився».Тут теж просте пояснення — хмари оповили й відповідно за кілька днів почнеться дощ. Все це має раціональне пояснення. За тваринами й за рослинами ми можемо прогнозувати як на короткий час, так і на триваліший. Є прикмета, що якщо ластівки сідають у рядочок на тину, то це до дощу. Також можна спостерігати, як дерева скидають листя. На Київщині є прикмета, що поки вишня не скине листя, то зими не буде. Північніше те саме кажуть про березу.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису