Кримінальний кодекс України архаїчний в частині воєнних злочинів — Віталій Титич

Що зміниться 30 червня?

30 червня набирає чинності нова редакція ст. 124 Конституції України. Ця стаття визначає судоустрій України, а зміни, які почнуть діяти 30 червня, стосуються саме можливості України долучитися до Міжнародного кримінального суду, пояснює Анна Микитенко.

«До цієї дати існує остання частина статті 124, яка каже, що Україна потенційно може ратифікувати Римський статут, але фактично така можливість в неї з’явиться лише 30 червня».

Чому це важливо, але в чому протиріччя?

«Україна не здатна самостійно забезпечити покарання за найтяжчі злочини. Ті, хто адвокатує прийняття Римського статуту й в повній мірі приєднання до клубу країн із членством у Міжнародному кримінальному суді, покладають надії, що таким чином може бути досягнуте правосуддя за ті страшні злочини, які відбуваються зараз на теренах України. Що, в принципі, протирічить самій концепції цього суду: він має бути комплементарним до національної системи правосуддя і розслідування. Але ситуація така, що ми перебуваємо в стані дисфункції правової системи, правоохоронних органів, про суди я вже мовчу. В Україні унікальний випадок: на суд покладають зовсім інші надії, ніж він готовий взяти», – каже Віталій Титич.

Що заважає притягати до відповідальності за воєнні злочини: українська реальність

«Перша причина – законодавство. М’яко кажучи, Кримінальний кодекс архаїчний в частині воєнних злочинів. Є одна стаття загального характеру, яка не охоплює все різноманіття і «досягнення», які гірша частина людства здобула в цій царині, тому законодавство відстає. Друга причина — судова система відстає взагалі, не тільки за цим напрямком», — продовжує Віталій Титич.

Міжнародна конференція в Києві

Минулого тижня в Києві відбулася міжнародна конференція «Відповідальність за найтяжчі злочини: можливості Міжнародного кримінального суду та інших механізмів для України». Віталій Титич і Анна Микитенко стали її учасниками.

«Моєю задачею було проаналізувати судову практику. Це просто жахлива картина. Я так і сказав на конференції: цей аналіз завдав мені психологічної травми, це дуже жахливо. На п’ятому році війни це дуже погано. Я розумію, коли заходили перші справи, судді, які і всі ми в цій країні, були дезорієнтовані, але зараз це виглядає як системний саботаж.

Судова гілка — це окрема гілка влади, в тому числі вона мала б ініціювати і через свої органи якісь законодавчі дії, вони мали б випрацьовувати практику», — каже Віталій Титич.

Анна Микитенко, юридична консультантка «Global Rights Compliance», поділилася враженнями та думками щодо почутого на конференції:

«Особисто мені сподобалася думка, яка буде дуже непопулярною: щодо того, що Римський статут і Міжнародний кримінальний суд не зможуть вирішити всі проблеми, і в принципі не покликані це робити, що особливо важливо в українському контексті.

Що слід зазначити для України і що прозвучало з найважливішого: Україна повинна в першу чергу розбудовувати власну судову і прокурорську системи, вчитися на досвіді, який є в інших країн: Грузія, колишня Югославія, інші конфлікти. Україна також повинна внести зміни до власного кримінального і кримінального процесуального законодавства.

Так, Римський статут існує, але Україна може не ратифікувати його. В принципі на даний момент для України ратифікація Римського статуту не стоїть настільки гостро саме з точки зору переслідування за міжнародні злочини, як із точки зору набуття більшого обсягу прав в рамках Асамблеї держав учасниць Міжнародного суду».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.