Культурні зв’язки між Україною і Сербією, на щастя, не є під загрозою, - Деян Айдачич

15 лютого о 18.30 у книгарні «Є» (Лисенка, 3) відбудеться зустріч із Деяном Айдачичем. А в студії Громадського радіо поговорили про те, чи змінились українсько-сербські культурні стосунки за останні декілька років.

 
Василь Шандро: Останні кілька років стосунки України та Сербії, м’яко кажучи, прохолодні. Чи відчувається це в тому сегменті, в якому працюєте ви?

Деян Айдачич: Думаю, що ні. Це нібито відділений та окремий світ. Мені здається, це добре. Це люди, які займаються культурою, цінностями та зв’язками, які поза часом.  У такому сенсі це видно і на кількості перекладів, зацікавленості, присутності як сербських авторів в Україні, так і українських в Сербії.

Наприклад, у Белграді були дні української літератури, які організував сербський ПЕН. Був Андрухович, усі, хто займається в Сербії українською літературою, представили щось про Україну.

Ці зв’язки, на щастя, не є під тиском і загрозою, хоча є різні окремі випадки. 

Василь Шандро: Чи існує зараз у науковому просторі та загалом поняття «слов’янський світ»?

Деян Айдачич: У науковому існує. Якщо говорити про публічний простір окремих слов’янських країнах, то він дуже по-різному сприймається, але в академічному існує найсильніше. У такому сенсі краще поставити питання: а де він менше існує? Менше існує там, де в більший мірі присутня політика, тому що тоді ці слов’янські обличчя отримують деякі інші риси.

Василь Шандро: Що відбувається зараз у контексті культурної співпраці? Ті видання, які існували, продовжують існувати, коли ви вже не живете в Україні?

Деян Айдачич: Українсько-сербський збірник «Украс» перестав публікуватися, але переклади публікуються. Думаю, навіть у більшій кількості, це дуже добре.

Я посприяв і порекомендував перекласти видавництву «Темпора» книгу «Історія приватного життя сербів», яка й в Сербії була унікальним проектом. Українці зможуть прочитати цю книгу. Головний редактор видавництва буде в Києві наприкінці цього місяця.

Згадав про цю книгу, тому ще це не тільки література. Це такий тип нон-фікшн літератури, який показує культурологічні виміри, які дійсно можуть підштовхнути  когось до того, щоб думати, як зробити історію українського приватного життя.

Василь Шандро: Чи відчувається зараз у Сербії та в сусідніх країнах, які входили до колишньої Югославії, те явище, яке ми називаємо постколоніалізмом?

Деян Айдачич: Відчувається. Сербія довго жила під тюрками, була під впливом Австрійської імперії. Ці відчуття, які проявляються після перебування в рамках імперії, дають свої сліди. Всі Балкани, які перебували під тиском чи присутністю таких імперій, можуть говорити про ці сліди.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.