Квотування україномовних пісень в ефірах треба було ввести давно, — Ярмола

Гість розповідає, що так чи інакше і у житті, і у творчості повертається до спогадів про Чорнобиль до аварії.

Сергій Стуканов: Олександре, наближаються 30-ті роковини з дня аварії на ЧАЕС. Ви ж народилися в Чорнобилі. Це якось вплинуло на вас?

Олександр Ярмола: Так, я пам’ятаю, як цю станцію будували. Жив я там до 12 років. Це був дуже колоритний, красивий край, багатий на річки. Останні 2-3 роки я там не був, а от раніше часто туди їздив.

Сергій Стуканов: В 1996 році вийшов ваш перший альбом як гурту «Актус», що мав назву «Гітари, серця і гранати». Звідки тоді, фактично за 20 років до війни, з’явилися гранати?

Олександр Ярмола: Ми тоді не думали, що в Україні щось таке відбудеться. Зрозуміло, що свободу без війни не вибороти, але думалося, що у 21-ому столітті обійдеться без цього.

Василина Думан: Розкажіть, будь ласка, про тур Європою.

Олександр Ярмола: У нас був європейський тур із 13 концертами, який називався «Весна 2016-го». У травні нас знову запросили у тур.

Стуканов: Ваша пісня «Осінь літу наснилася» є саундтреком до фільму «Легенда про княгиню Ольгу». Що це за фільм?

Олександр Ярмола: Це фільм Юрія Іллєнка, знятий у 1982 року російською мовою — таке було замовлення, українською його зробити не можна було. Вже в роки незалежності Юрій Іллєнко заповів, щоб фільм було перекладено, адже це принципове питання: якщо ми говоримо про Русь і говоримо у фільмі російською мовою, то відповідно прив’язуємося до російського наративу. Минулого року зробили дубляж українською, переозвучили усіх героїв.

Сергій Стуканов: Як ви ставитеся до ініціатив щодо квотування україномовних пісень в ефірах?

Олександр Ярмола: На мій погляд, це давно треба було зробити. Усі країни таке практикують тоді, коли є загроза окупації ефіру.