facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Київ 1917 — це Донецьк 2004: історик про Перший Універсал

23-го червня 2017-го року виповнюється 100 років Першому Універсалу, що оголосив автономію України від Росії

Київ 1917 — це Донецьк 2004: історик про Перший Універсал
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Детальніше згадати про це нам допоможе історик Олександр Зінченко з «Історичної правди», куратор спецпроекту «Українська революція 1917-1921».

Олександр Зінченко розповідає, що дату сторіччя Універсалу редакція «Історичної правди» використала для того, що стартувати зі своїм новим проектом, який називається «Українська революція 1917-1921».

«І в нас з’явився текст Сергія Єфремова, який був тогочасним блогером, і він написав блог про те, що означав тоді цей Універсал. І він як раз говорить, що нічого особливого в цьому Універсалі нема, що цей Універсал просто підбиває підсумок того, що говорилося від початку Української революції, і основний посил цього тексту в тому, що „ми — є“. Ми — це українці. І ми хочемо бути вільними»«, — розповідає Олександр Зінченко.

Він зазначає, що найбільша маніфестація до Помаранчевої революції українців відбувалася у березні 1917-го року.

«Коли ми дивимося на тодішні електоральні карти, то бачимо, що Київ голосує за імперські партії, загальноросійські, а Київська губернія — за українські партії. І от Київ є таким собі Донецьком в реаліях 2004-го року, якщо ми порівнюємо події березня 1917-го року і Помаранчеву революцію. Київ був Донецьком, як це дивно звучить. І от в цьому місці збирається величезна маніфестація, яка хотіла заманіфестувати свою українськість.

В чому проблема? Ми не знаємо, як люди сприймали українську ідею в соціологічному сенсі, тому що тоді соціологічних досліджень ніхто не проводив. Тому точної відповіді на те, скільки було прихильників української ідеї в 1917-му році, нема», — наголошує історик.

Проте Олександр Зінченко додає, дуже важливим є те, що ми маємо фантастичний досвід української революції, і що ми з нього винесли. «Коли ти читаєш тексти цього часу, хоч Єфремова, хоч Грушевського, то ти бачиш, наскільки до смішного воно все подібне. Викриваємо інший текст Сергія Євремова, де він іронізує з проводу того, що і українська мова найсолов’їніша, і українські пісні найбільш милозвучні, і історія в нас найбільш драматичніша. Вам це нічого не нагадує? Це абсолютне дежавю. Тобто ми маємо ці комплекси, які не були опрацьовані тоді», — говорить Олександр Зінченко.

Повну розмову можна прослухати в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков