Люди мають право на те, щоб їхнє горе було видимим — журналістка про запит на матеріали про війну

Чому медіа поступово втрачають інтерес до теми переселенців та чи можна його відновити?

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Марина Курапцева

Люди мають право на те, щоб їхнє горе було видимим — журналістка про запит на матеріали про війну
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/02/hr-hh-21-02-18_kurabceva.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/02/hr-hh-21-02-18_kurabceva.mp3
Люди мають право на те, щоб їхнє горе було видимим — журналістка про запит на матеріали про війну
0:00
/
0:00

Розмова з журналісткою і медіатренеркою Мариною Курапцевою.

Марина Курапцева: Комусь приїлась інформація про переселенців, але й переселенцям теж трошки приїлося це життя, але ми нікуди не можемо з нього втекти. Я вважаю важливим говорити про переселенців не лише тому, що моя родина  і коло спілкування — це переселенці. Це є моїм життям і сказати про успішну інтеграцію в громаду я не можу, тому що сьогодні я в цій громаді, а завтра буду винаймати житло деінде. Варто про це розповідати, наголошувати, що проблема є, вона нікуди не поділася.

Зараз припинили роботу сайти, які вели свою діяльністю, орієнтовану саме на Донбас, про Донбас, заради Донбасу і Криму. Ми писали з колегами блоги, колонки, статті, анонімні інтерв’ю із вчителями, лікарями, шахтарями з окупованих територій. Більшість переселенців не можуть досі знайти себе в цьому житті, саме через це я пишу свої матеріали.

Я розумію потреби медіа, що, можливо, аудиторії буде не дуже цікаво читати анонімне інтерв’ю, але людині, про яку це інтерв’ю, мабуть, цікаво, щоб її хтось почув. Тут вічне питання — підтягувати аудиторію до своєї теми або відповідати на наявні запити, які надходять від аудиторії. Аудиторія хоче позитиву, відпочивати, але куди подіти людей, які страждають і живуть без світла, води, газу, під обстрілами? Люди мають право на те, щоб їхнє горе було видимим.

Я дійшла висновку, що потрібно продовжувати про це писати, а там буде видно. Якщо нема зараз цього запиту або пішло висвітлення проблеми на спад, то значить такі як я будуть створювати нові хвилі цього запиту, бо я не бачу іншого шляху. Мовчати — точно не варіант.

Емоція — це єдине, що зараз працює. Не кожен і не кожна кинуться після нашої програми плести шкарпетки, щоб передати дітям в Авдіївку, Торецьк або Кримське, але має запрацювати якась емоція, щоб хоча б думка пішла в сторону якоїсь солідаризації суспільства, єдності. Без емоцій неможливо і мені здається тут якраз вони й мають працювати.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

 

теги: