Говорили з письменником, перекладачем, видавцем Антоном Санченком.
Антон Санченко: У нас література почалася з морського сюжету, з нашої «Енеїди». У Котляревського — це морська історія, вони плавають Середземним морем, шукають пригоди та місце для життя. Усе відбувається на човнах. Котляревський бачив море у Петербурзі, там спілкувався з моряками, зокрема, з Платоном Гамалією.
Шевченко був учасником Аральської експедиції: перевезли дві шхуни, які потім зібрали й він ходив на них вздовж узбережжя і робив замальовки, вигравіював карту. Жив в одній каюті з майбутнім адміралом Бутаковим.
В пізніших творах українських класиків також згадувалося море. Є багата рибальська термінологія, питома українська.
Новітня історія мариністики зображена у двох томах Морського збірника. До нього увійшли оповідання переможців конкурсу морської прози ім. Лисянського «Мателот», який ми проводимо утретє. У журі конкурсу — професійні моряки. У кожному з цих томів є словник термінів.
Юрій Лисянський, у честь якого іменували конкурс, це перший навколосвітній мореплавець Російської імперії, уродженець Ніжина. Батько був священником. Зараз у будиночку, де ріс мореплавець українського походження, формують музей Лисянського. Українці були значною складовою флотів і Росії, і інших країн. Ми не пересіли одразу з «Чайок» на сучасні судна.
На італійський сленг можна перекласти, але хто це зрозуміє? Є в цьому приреченість: де та Голландія, коли ми востаннє про неї чули. Але вона досі впливає на нашу морську термінологію. Питома українська — призабута, тому що це стосувалося ще вітрильників. Щогла — це український термін. Нова іноземна термінологія заступила нашу.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS