facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Маленький плюс і велика загроза: наслідки прийняття закону про валюту

21 червня Рада ухвалила закон про валюту в цілому. Обранці ухвалили 13-сторінковий закон, врахувавши понад 200 зауважень та пропозицій

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

На телефонному зв’язку з Громадським радіоАнатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

Анастасія Багаліка: Багато хто називає цей закон революційним. Також кажуть, що це такий собі безвіз у світ валюти та фінансів. Це справді так?

Анатолій Амелін: Это, конечно, прогресс, потому что предыдущий закон о декретно-валютном регулировании принимался в начале 90-х. Поэтому принятие закона о валюте делает более прогрессивным украинское валютное законодательство, повышает самостоятельность Нацбанка в принятии решений и он может более оперативно реагировать на вызовы времени.

Из минусов: растет концентрация рисков уже самой деятельности Национального банка и сам Нацбанк засчитывает себе ряд функций, которые конфликтуют между собой.

Анастасія Багаліка: Наскільки така концентрація засобів валютного регулювання є для Нацбанку?

Анатолій Амелин: У нас в одном месте совмещен центр надзора за банковской деятельностью (инфляционный центр) и регулятор валютного рынка. То есть, в одном месте принимаются не всегда прозрачные решения.

Национальный банк – это институция, которая влияет на экономику Украины больше, чем Кабинет Министров.

Сергій Стуканов: Чи була можливість лібералізувати валютні операції, але при цьому  не концентрувати усі повноваження в Національному банку? Чи, власне, задум і полягав у тому, щоб зробити НБУ настільки впливовим?

Анатолій Амелін: И да, и нет. Была ли возможность? Да, была. Но это сложный процесс, который предусматривает реформирование не только валютного законодательства и рынка, а банковского рынка в целом.

Идеальная для Украины модель – разделение функций Национального банка. Одна организация отвечает за надзор, регулирование банковской системы, другая (классический центробанк)-– отвечает за монетарное регулирование и инфляционное таргетирование. Тогда не было бы концентрации риска и была бы какая-то политика, позволяющая снизить риски. Но это не вся проблема. Формально Нацбанк должен быть независимой институцией. А у нас и Нацбанк, и глава НБУ, как правило, очень лояльны к президенту. По сути – доверенное лицо президента. Нацбанк же в свою очередь влияет на развитие экономики.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Україна може постачати компоненти до дронів по всьому світі — співзасновник DroneUA

Україна може постачати компоненти до дронів по всьому світі — співзасновник DroneUA

Укриття у школі облаштувати коштує від 4 мільйонів грн — співзасновниця savED

Укриття у школі облаштувати коштує від 4 мільйонів грн — співзасновниця savED

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

У Сирії залишилось два стратегічних інтереси РФ — експерт-міжнародник

У Сирії залишилось два стратегічних інтереси РФ — експерт-міжнародник