facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Мандрівка довжиною у п’ять років: як український Щедрик потрапив на Захід?

Світ почув український Щедрик у 1919 році. Тоді його було виконано в Празі. Про тріумфальне п’ятирічне турне Української Республіканської Капели з метою промоції української культури за кордоном дізнавалися у Тіни Пересунько, авторки і кураторки проекту до 100-річчя культурної дипломатії України

Мандрівка довжиною у п’ять років: як український Щедрик потрапив на Захід?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У Києві  24 січня презентували проект «Світовий тріумф Щедрика – 100 років культурної дипломатії України», ініційований Українським центром культурних досліджень при Міністерстві культури, проводиться за підтримки Українського культурного фонду.

Сто років тому, 24 січня 1919 року, було ухвалено закон про створення Української Республіканської Капели, що фінансувалась з державного бюджету.

«Першого січня Симон Петлюра на святі Миколи Вороного дає доручення Олександру Кошицю створити у тижневий термін капелу для закордонної подорожі. Впродовж кількох тижнів відбувається добір українських співаків із Києва, набір із різних регіонів.

П’ятого лютого Київ було окуповано більшовицькими військами, а четвертого лютого Капела в режимі евакуації виїздить за кордон».

Українська Республіканська Капела під проводом диригента Олександра Кошиця гастролювала в країнах Західної Європи, Північної й Південної Америки упродовж 1919-1924 років.

Про цю п’ятирічну подорож слухайте в розмові з Тіною Пересунько, авторкою і кураторкою проекту.

Із матеріалами проекту можна ознайомитися тут.

Тіна Пересунько Громадське радіо
Поділитися

Може бути цікаво

Офіцери — В ПІХОТУ? Комбриг Фока про злам системи в 125 бригаді і «перемирʼя», яке ми вже проходили

Офіцери — В ПІХОТУ? Комбриг Фока про злам системи в 125 бригаді і «перемирʼя», яке ми вже проходили

6 год тому
«Я прожила в окупації більшу частину свого життя і не хотіла б прожити там ще хоча б один день», —  кримчанка Поліна

«Я прожила в окупації більшу частину свого життя і не хотіла б прожити там ще хоча б один день», — кримчанка Поліна

«Із 42 елементів форми тільки 2 передбачені для жінок» — засновниця ініціативи «ArmWomenNow»

«Із 42 елементів форми тільки 2 передбачені для жінок» — засновниця ініціативи «ArmWomenNow»

Похорони світового порядку передчасні — Володимир Огризко

Похорони світового порядку передчасні — Володимир Огризко