Мільярд від МВФ не вирішить проблем української економіки, — Олександра Ляшенко

Про те, чому із порядку денного МВФ зникла Україна, говоримо із докторкою економічних наук, вченою секретаркою Інституту стратегічних досліджень Олександрою Ляшенко

Ведучi

Сергій Стуканов,

Андрій Куликов

Гостi

Олександра Ляшенко

Мільярд від МВФ не вирішить проблем української економіки, — Олександра Ляшенко
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_hh_2017-03-19_ljashenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_hh_2017-03-19_ljashenko.mp3
Мільярд від МВФ не вирішить проблем української економіки, — Олександра Ляшенко
0:00
/
0:00

Андрій Куликов: Що сказав Мінфін з приводу того, що Україна зникла з порядку денного МВФ?

Олександра Ляшенко: Я хочу послатися на книгу політичної мудрості ― Книгу премудрості Соломона: у ній є вірш, що багатство додає друзів, а бідний втрачає і друзів.

На жаль, це і про Україну. Україна є багатою, але наразі дуже бідною країною. Те, що МВФ вирішив поки що припинити черговий транш ― це політичний сигнал. Відповісти на питання, чи це надовго, поки що ніхто не зможе, і навіть розрахунки, які, можливо, надасть Мінфін, не вплинуть на рішення МВФ.

Андрій Куликов: Нагадаю, прес-служба МВФ повідомила, що перенесення термінів засідання викликано лише потребою в уточненні розрахунків економічних наслідків від заходів, застосованих Україною у відповідь на блокаду і захоплення українських підприємств на непідконтрольних територіях.

Скільки це може тривати за найсприятливіших обставин?

Олександра Ляшенко: Розрахунки має уточнити Мінфін, але ймовірно, МВФ проводить зустрічну перевірку і веде свою експертизу. Наразі можна порахувати тільки те, що має уречевлену форму, наприклад, скільки ми втратимо податків, скільки втратить Пенсійний фонд.

Ми втрачаємо у розрахунках ще 2015 року вартість активів, які складали підприємства, що зараз, так би мовити, націоналізовані ― їх зараз 46. Вартість топ-20 підприємств складала понад 80 млрд грн. Це те, що ми вже втратили.

Потрібно буде перераховувати, як ці втрати вплинуть на енергетичну, транспортну системи України. Ми маємо усвідомлювати, що це не тільки втрати, які є, а й ті, які «вистрелять», і які Україна має понести, щоб пристосуватися до нових умов.

Це втрати, які ми понесемо через те, що маємо припинити торгівлю з Росією.

Читаючи багато думок фахівців, я не дуже натхненно ставлюся до заяви, що припинити торгівлю означає вести торговельну блокаду. Причиною стала так звана націоналізація цих підприємств, а до цього моменту торгівля ішла між українськими підприємцями.

Щоб порахувати всі витрати, потрібно скласти принципово нову модель підрахунку, і кількість перемінних у цій моделі є незліченно великою.

Сергій Стуканов: Наскільки для нас критичними є цей транш МВФ в $1 млрд і скільки ми можемо почекати?

Олександра Ляшенко: Біля цього мільярда значно більше клопоту, ніж реалій. Дефіцит українського бюджету ― близько 70 млрд грн. Цей кредит покриває тільки близько 1%. Але ці величини потрібно порівнювати обережно.

По-перше, це нас не рятує. По-друге, жити очікуванням, що хтось буде допомагати ― це сигнал, що треба зупинитися і подивитися, які у нас є резерви.

У нас є можливість переорієнтовувати продаж товарів на європейський ринок. Є доволі слизьке питання ― ринок землі; найбільш відкритим для інновацій є аграрний сектор. І нам треба краще вміти продавати свої знання, не забуваючи, що це вітчизняний продукт.

Сергій Стуканов: У повідомленні Мінфіну також ідеться про те, що Нацбанк планує оновити макроекономічні прогнози з урахуванням ефекту торговельної блокади окремих районів. Про які показники ідеться?

Олександра Ляшенко: Нацбанк має подивитися прогнози, що стосуються інфляції, і на все те, що стосується валютних операцій і міжбанківського ринку.

Але я ставлюся зі скептицизмом до корегування прогнозів, тому що оцінки інфляції, якщо їх роблять виключно державні установи, можуть бути надто оптимістичними.

Сергій Стуканов: Як відреагує на ці процеси гривня?

Олександра Ляшенко: Гривні взагалі живеться непросто. Думаю, вона почне танцювати нову самбу.

Андрій Куликов: Як в українському економічному світі, де притчею во язицех стало панування олігархів, зробити так, щоб прості люди могли робити свою справу?

Олександра Ляшенко: Однозначно треба виходити на ринок самостійних підприємців. Але чекати, що держава буде нас підтримувати, дарма.

Щодо олігархату ― усі ці процеси підривають величезні економічні системи, які працюють завдяки олігархам. Тим, хто ці системи створювали і утримували, зараз не треба заздрити.

Андрій Куликов: Це процес зворотний чи ні?

Олександра Ляшенко: Якби можна було говорити, що за короткий час блокада припиниться, то відновлення було б ще можливе. Оскільки усі прогнози і підрахунки ідуть щонайменше до кінця календарного року, то, мабуть, вже почалася незворотність процесу.

Усі ці процеси мають призвести до усвідомлення того, що треба повне перезавантаження. Ця блокада нагадує ситуацію з розпадом СРСР, коли певні торговельні зв’язки розпалися, а нові ще не почали утворюватися. Раніше чи пізніше вони були створені. Тому це поштовх, щоб розірвати пута і рухатися вперед.

Сергій Стуканов: Ідеться про підваження олігархічної української економіки чи просто про те, що окремі олігархи переживатимуть не найкращі часи?

Олександра Ляшенко: Ми говоримо про «Метінвест Холдинг», Індустріальний союз Донбасу, ДТЕК. Ключові позиції зв’язують промислову частину України й енергетичну.

Про підрив олігархічної економіки говорити ще зарано, але це перші поштовхи, що ці зміни відбудуться. І це зміни не на гірше.