Мінкульт не утворює нову комісію з суспільної моралі, - заступниця міністра

Це консультативно-дорадчий орган Міністерства культури

Ведучі

Сергій Стуканов,

Андрій Куликов

Гостi

Тамара Мазур

Мінкульт не утворює нову комісію з суспільної моралі, - заступниця міністра
https://static.hromadske.radio/2017/01/hr_hh_2017-01-19_mazur.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/01/hr_hh_2017-01-19_mazur.mp3
Мінкульт не утворює нову комісію з суспільної моралі, - заступниця міністра
0:00
/
0:00

Спілкуємося із заступницею Міністра культури України Тамарою Мазур

Андрій Куликов: Внесіть ясність у це питання: ліквідація Комісії із суспільної моралі, що існувала до недавніх пір забрала чимало зусиль тих, хто був проти. Навіщо відновлювати те, що, зрештою, може бути ліквідовано?

Тамара Мазур: Насправді Міністерство культури не мало жодного наміру помножувати роботу будь-якої комісії, або створювати якийсь новий орган у сфері контролю за дотриманням законодавства “Про захист суспільної моралі”. Мова ішла виключно про створення консультативно-дорадчого органу Міністерства культури. Малось на увазі експертний орган, який би допоміг Міністерству культури виконати приписи, викликані статтею 2 Закону “Про захист суспільної моралі”. Саме цією статтею покладено на Мінкультури обов’язок розробити і затвердити критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер. Оскільки державні службовці, які працюють у Міністерстві культури не мають можливості розробити відповідний документ, то було прийняте рішення, що створюємо консультативно-дорадчий орган, який включатиме експертів і фахівців, які напрацюють критерії. Ці критерії будуть широко обговорені в експертному середовищі з долученням громадськості, після чого Мінкультури затвердить ці критерії і цим буде вичерпана робота відповідної комісії. Тобто, ця комісія не оцінюватиме інформацію на предмет, чи належить вона до такої, що є порнографією, чи ні. Просто розробить критерії, яких не існувало, але які повинні би бути для того, аби здійснювати контроль відповідно до чинного законодавства.

Андрій Куликов: А де взяти відповідних експертів і на кого покладений такий контроль?

Тамара Мазур: Щодо того на кого покладений такий контроль – відповідь можна читати у самому Законі. Закон покладає здійснення державного контролю на ті органи, які здійснюють ліцензування і сертифікацію відповідно до діючого законодавства. У Законі також написано, що здійснюється громадський контроль, який покладається на творчі спілки у сфері культури, мистецтва, а також журналістів.

А де знайти таких експертів – це складне питання, у тому числі, і до Міністерства культури. Тому що обов’язок, який на нас поклали не зовсім властивий Мінкультури. Тому, ми будемо ініціювати внесення змін до Закону “Про захист суспільної моралі” для того, щоб Міністерство культури позбавили невластивої функції. Але так як ця функція прописана у Законі, ми повинні її виконувати.

Сергій Стуканов: Якщо до тепер не існувало чітких окреслених критеріїв, що належить до порнографічної продукції, то чим керувалося Міністерство культури, чи підрозділи, коли стикалися із необхідністю оцінити?

 Тамара Мазур: Мені складно про це сказати, тому що Міністерство культури ніколи не оцінювало продукцію, чи якусь інформацію на предмет наявності, чи відсутності конкретних ознак. Це не належить до наших повноважень.

Чим керувалися інші компетентні органи – тут виникає питання, яке постійно існувало. Власне, я думаю, що воно існувало, коли ліквідовували відповідну комісію, яка приймала ті, чи інші рішення.

Андрій Куликов: Моя увага зосереджена на тому, що весь час ідеться про порнографічний характер, але ж суспільна мораль – це набагато ширше явище, ніж те, що може бути пов’язане із порнографією. Як бути із іншими принципами моралі? Чому ми не ведемо мову про створення комісії, або експертної ради, яка б оцінювала інші впливи, які може художня продукція справляти на суспільство?

Тамара Мазур: Я теж звернула на це увагу. Коли іде мова про мораль та її визначення, то у тексті цього Закону йдеться виключно про продукцію, яка містить порнографічний характер, що в принципі  є звуженням начебто предмету дії закону.

Дійсно, цей Закон є недосконалим. Але в даному випадку питання до законодавця і до суб’єктів законодавчої ініціативи, наших парламентарів. Очевидно, що цей Закон потребує доопрацювання і в частині визначення суспільної моралі, і в частині, де він прописує механізми для захисту суспільної моралі, і, особливо, в частині здійснення контролю.