Місцеві вибори: гарячі точки

На місцевих виборах в Україні відбувалося близько 21 тисячі самостійних виборчих процесів, буде обрано коло 164 тисячі депутатів різних місцевих рад, нагадує Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії. У цьому ж контексті він додає, що навряд чи будь-яка країна Європи дозволить собі прийняти новий закон про вибори за місяць до початку виборчого процесу. Андрій Магера також вважає місцеві вибори 2015 року одними з найскладніших.

Андрій Магера: Це були одні з найскладніших місцевих виборів. Деякі з моїх колег навіть жартують, що краще було б ще раз пройти президентські і парламентські вибори разом, ніж пережити ці місцеві. Складність для Центральної виборчої комісії тут полягає у тому, що на президентських та парламентських виборах ми самі реєструємо кандидатів, замовляємо виборчі бюлетені, і, в кінцевому підсумку, для окружних дільничних виборчих комісії залишається не так вже й багато. І, навіть, якщо вони не зареєструють якогось спостерігача, це суттєво не вплине на перебіг виборчого процесу. На відміну від ситуації, коли вони не реєструють кандидатів, або безпідставно скасовують реєстрацію тощо. Це саме та ситуація, коли самому краще все зробити, ніж за когось потім дороблювати.

Я б не сказав, що вплив виконавчої влади на виборчі процеси зараз був таким, яким він був у 2010 році. Наприклад, жодного разу прем’єр-міністр не дозволяв собі вчиняти якісь дії на публічну підтримку когось з кандидатів. Вочевидь, траплялися якісь необдумані дії з боку голів державних адміністрацій, але, думаю, це проблема політичного росту. Натомість, мене дуже турбував адміністративний ресурс з боку власників великих підприємств та органів самоврядування.

До розмови телефоном долучається Ірина Бекешкіна: На жаль, місцеві вибори вважаються другорядними. Якщо згадати, то, зазвичай, місцеві вибори відбувались одночасно з парламентськими, тому були в тіні. Лише 20% виборців знали про механізм голосування, 30% виборців не знали, за кого голосувати — такі результати ми отримали за тиждень до голосування.

Говорячи про причини низької явки, Ірина Бекешкіна відзначає, що українці висловлювали скепсис до виборів: “Якщо люди не йдуть на вибори, то їм або байдуже, або вони розчарувалися. Коли ми проводили опитування, то більше половини респондентів вважали, що вибори нічого не змінять”.

Андрій Магера: Щодо найскладніших точок на цих виборах, то такими точками спочатку були Черкаси, зараз це Маріуполь, Красноармійськ, певно мірою були побоювання щодо Дніпропетровська, але вони не справдились, і я дуже розраховую, що під час повторного голосування там не буде правопорушень.

Ситуація в Маріуполі є однією з найскладніших. Якщо говорити про міську комісію, то в першу чергу керівництво цієї комісії допустило дуже серйозні помилки, зокрема, щодо місця розташування цієї комісії. Нагадаю, що міська комісія розміщується в приміщенні підприємства, яке перебуває у власності однієї з найбагатших людей України, яка за дивним збігом обставин має дуже багато власності саме в Маріуполі. Другий момент – той же самий власник є власником друкарні «Приазовский рабочий», в якій друкувались виборчі бюлетені на цих виборах. Крім того, один з зареєстрованих кандидатів на посаду міського голови обіймає одну з керівних посад в цій друкарні, тож у мене виникають питання щодо відкритості цього процесу. І мені, чесно кажучи, було дивно, коли більшість членів ЦВК в цьому питанні зайняли позицію, що винними є саме члени маріупольської міської виборчої комісії. Тобто голова комісії не винна, що нездатна організувати роботу, оформити постанови, що свідомо ігнорувала вимоги членів міської комісії тощо. От по ній питань немає. У мене особисто виникли питання, а чогось у багатьох моїх колег не виникало. Я, з свого боку, мушу сказати, що члени міської комісії дотримувались вимог закону, і досить дивно вимагати якогось кримінального провадження щодо цих осіб, тим більше, що вони займають чітку, продержавницьку позицію, не порушували присяги.

Щодо Одеси – у нас найбільш цікава ситуація була з селищем Затокою, де велика кількість громадян зареєструвалась за однією виборчою адресою, а коли почали це розслідувати, з’ясувалось, що виборці один за одним почали вибувати з цієї адреси. В кінцевому підсумку, дійшли до дуже парадоксальної речі, коли одномандатний округ є, кандидати є, але немає жодного виборця в окрузі.

Телефоном з Маріуполя кореспондентка «Громадського радіо» Анастасія Магазова​: В Маріуполі день після виборів пройшов спокійно. Жодних протестів, акцій не відбувалось. Всі бюлетені, які залишились у типографії «Приазовський робітник», опечатані і знаходяться під охороною правоохоронних органів. Територіальна виборча комісія констатувала, що вибори не відбулись, вони склали про це акт і зараз чекають розпоряджень ЦВК та Верховної Ради, яка має ухвалити відповідний закон та призначити дату виборів. Я спілкувалась з представниками демократичних сил, вони наполягають на тому, аби вибори відбулись 15 листопада, проте громадські організації кажуть, що вибори навряд чи відбудуться цього числа, тому що має пройти певний процес – це написання закону, ухвалення його і підписання президентом. Тобто на сьогодні не дуже зрозуміло, коли відбудуться вибори, є два варіанти – або 15 листопада, або вже на початку січня, згідно до діючого законодавства.

Телефоном з Одеси кореспондентка «Громадського радіо» Ганна Снєгіна​​: В Одесі вибори відбулися. Явка склала близько 42 % виборців. Серйозних порушень спостерігачі не помітили, проте зафіксували і вкидання бюлетенів, і фотографії в кабінках, і гроші за голосування. На понад 40% дільниць зафіксовані процедурні порушення. У Комітеті виборців України не вважають такі порушення суттєвими і такими, які можуть вплинути на результати виборів.  За альтернативним підрахунком, міським головою Одеси знову стане Геннадій Труханов, за попередніми даними за нього віддали голоси майже 53 % виборців. Якщо ці дані підтвердить ЦВК, то другого туру в Одесі не буде. Якщо ж, все таки другий тур відбудеться, то у ньому зустрінуться Геннадій Труханов і його найближчий суперник – Саша Боровик, який поки має майже 25%. Щодо міської ради, то тут перемогу прогнозують партії чинного мера «Довіряй ділам», за нею йдуть «Блок Петра Порошенка», «Опозиційний блок» та «Морська партія» Сергія Ківалова, на межі 5% і «Самопоміч». На виборах в облраду впевнено перемагають «Блок Петра Порошенка» та «Опозиційний блок».

Телефоном з Запоріжжя кореспондент «Громадського радіо» Максим Щербина​​​: Явка по Запорізькій області склала 44 %, всього 627 тисяч чоловік по Запорізькій області проголосувало, що нижче ніж на минулих президентських чи парламентських виборах, але приблизно ця ж кількість була на минулих місцевих виборах. З приводу виборів мера, то, очевидно, відбудеться другий тур. У нього проходить Володимир Буряк, самовисуванець, але це можна казати у лапках, оскільки він представник металургійного комбінату «Запоріжсталь», котрий належить групі «Метінвест» Рината Ахметова. А ось головна інтрига – поки невідомо, хто ще вийде у другий тур. Народний депутат Микола Фролов та лідер запорізького «УКРОПу» Ярослав Гришин набрали приблизно рівну кількість відсотків, там розрив йде у один відсоток, навіть менше. В ході виборів було багато нарікань на роботу правоохоронних органів, порушення, на які вказували правоохоронцям, в більшості випадків не реєструвались.

Репортаж з Луцька від кореспондентки «Громадського радіо» Аріни Крапки​​​: За попередніми результатами відомо, що в області і Луцьку лідирує Всеукраїнське об`єднання патріотів «УКРОП», а на посаду луцького міського голови — діючий мер Микола Романюк, який балотувався від БПП«Солідарність». Натомість друге місце в Олександра Товстенюка — кандидата від «УКРОПу». Як повідомили в обласній парторганізації «УКРОПу», яка вела паралельний підрахунок голосів, Микола Романюк (БПП «Солідарність») набирає 38,77% голосів, Олександр Товстенюк («УКРОП») — 31,9%, третє місце в кандидата від ВО «Свобода» Сергія Кудрявцева — 7,34 %. І незважаючи на те, що всі чекають на офіційні результати від ЦВК, найбільш ймовірний другий тур на посаду луцького міського голови, де таки зійдуться Микола Романюк і Олександр Товстенюк. За словами голови правління Волинського відділення Комітету виборців України Юрія Кресака, були ситуації, коли окремих кандидатів не вносили в бюллетень. Звернув увагу експерт і на факти підкупу виборців, зокрема, підкупу молоді.

Репортаж з Дніпропетровська від кореспондентки «Громадського радіо» Маргарити Кримової: На думку експертів, порушень на місцевих виборах було більше, ніж на президентських. Згідно до інформації виконавчого директора Дніпропетровської обласної організації «Комітету виборців України» Станіслава Жолудєва, діапазон порушень на виборах був надзвичайно широким – і каруселі, і підкуп виборців у різній формі. Він також розповів про зафіксовані його організацією випадки, коли одній людині двічі видавався бюлетень. За його інформацією, особливо такі випадки були поширеними в лікувальних закладах, де були присутні спецдільниці. Серед виявлених порушень Станіслав Жолудєв також назвав протоколи, які без нагляду лишались в міських виборчих комісіях, масові уточнення протоколів без перерахунку бюлетенів тощо.