Місто під містом: що знайшли археологи під Поштовою площею?

Про розкопки на Поштовій площі розповідає один з головних археологів Києва Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України, кандидат історичних наук, фахівець в галузі давньоруської археології та історії. 

Василь Шандро: Розкопки на Подолі почались ще у 70-х роках?

Михайло Сагайдак: Так, але вони здебільшого були на Контрактовій площі. Безумовно, сенсацією був 1972 рік, коли на глибині близько 12 метрів були знайдені дуже ранні міські осередки, забудови, фрагмент вулиці і ціла садиба. Раптом спалахнула ідея — ось дивіться, у нас такі ж будівлі, як в Новгороді, в Ладозі, і та єдина давньоруська народність і культура — ось вона тут.

Тетяна Трощинська: Коли розпочались розкопки на Поштовій площі?

Михайло Сагайдак: Це відбулось на межі 2013-2014 років. Інвестори і забудовники ще з 70-х років полюють на цей район. Ми доклали всіх зусиль, щоб провести дослідження під землею на місці будівництва.  

На межі 2015 року ми відкрили перший важливий момент, коли розкрили проміжок забудови 17 і, навіть, 16 століття. Потім зробили шурф і досягли артефактів 11 століття.

Василь Шандро: Що знаходиться під Поштовою площею?

Михайло Сагайдак: Вся наша інтрига полягає в тому, чи підтвердимо ми ті моменти, які закладені в літописі — де в Києві знаходився справжній Боричів узвіз, де знаходилась київська гавань, з якої в різні частини світу відправлялись торгові і дипломатичні експедиції; чи Андріївський спуск — це саме те місце, де під час хрещення скидали язичницьких ідолів. Потім літопис повідомляє, що на місці, де стояв пантеон, Володимир поставив церкву.

Ще кияни 30-х років пам’ятають церкву, яка стояла у дворику сучасного міністерства закордонних справ. Вона іменувалась Трьохсвятительською, і ми знаємо, що вона була побудована на місці церкви святого Василя, збудованої Володимиром. А звідти найкоротший шлях на Поштову площу.

Тетяна Трощинська: Що ще ви очікуєте знайти?

Михайло Сагайдак: Наше завдання — змалювати і відтворити Київ в його первісній подобі — коли з’явилось місто, як воно функціонувало. За рік ми пройшли практично 100 м під сучасною плитою на Поштовій площі.

Василь Шандро: Від Поштової в якому напрямку?

Михайло Сагайдак: Від вулиці Боричів тік і фактично впритул до території, де стоїть будівля колись трамвайного управління. І це на глибині до п’яти метрів. Ми знайшли дуже потужний схил, дуже великий винос ґрунтів з верхнього міста, і саме по цьому виносу ми побачили, що у проміжку між 12 і 16 століттям відбувся дуже потужний вихід ґрунтів в цю зону.

Василь Шандро: Тобто, там, де ми думали, що була прірва, було місто і там жили люди?

Михайло Сагайдак: Так. Виявилось, що цей пагорб накрив шари 11 і 12 століть.

Ми зараз стоїмо на межі 11 століття, але вже бачимо, що підемо далі. Наступний етап наших робіт — покладеться ще одна плита на рівні 5 метрів, і буде створено новий підземний простір до 9 метрів під землею.

Василь Шандро: Який період ми зможемо там побачити?

Михайло Сагайдак: Якщо синхронізувати зі знахідками на Контрактовій площі — це ще більше ста років до прийняття християнства, 9 століття.

Взагалі, берегова лінія — це те місце, з якого зав’язувалась міська історія. Водні артерії були найбільшими шляхами. Ми хочемо зрозуміти, що таке середньовічний Київ, чому він зміг не тільки стати в один ряд з країнами Європи, а як він фактично працював. Київ у цьому контексті ще ніколи не вивчався. Наша історіографія звикла розглядати міста у внутрішньому контексті, а цивілізаційний хід ігнорувався.

Василь Шандро: Ці відкриття зможуть перевернути уявлення про Київ?

Михайло Сагайдак: У нас є ряд передумов вважати, що ми наштовхнулись на важливе. За літо ми знайшли 7-8 княжих печаток — це речі, які регулюють дипломатію, торгові партії. Це говорить про те, що це місце в системі київського життя виконувало дуже важливу функцію.

Василь Шандро: Як можна буде побачити ці артефакти жителям і гостям Києва?

Михайло Сагайдак: Ми вже почали розробку 3D-проекту — підземний простір, речі можна буде побачити у віртуальній реальності. 15 липня презентували цей проект.

Щодо реального музею — це дуже сучасна фішка робити підземні музеї на місці розкопок. Це потужна туристично приваблива річ. Але це, безумовно, випробування для нашої влади.