facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Місця пам’яті української дипломатії — ініціатива до 30-річчя Незалежності — Ірина Матяш

До річниці Незалежності України Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин спільно із закордонними дипломатичними установами ініціювали встановлення меморіальних дощок українським дипломатам часу державотворення 1917-1921 років.

Місця пам’яті української дипломатії — ініціатива до 30-річчя Незалежності — Ірина Матяш
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Говорили з докторкою історичних наук, головою правління ГО «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин» Іриною Матяш.

Ірина Матяш: Проєкт Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин — це не лише меморіальні дошки на будинках, це і пошуки поховання українських дипломатів, тих, що справді залишили яскравий слід по собі. Це також будинки, де вони народилися, школи, де вони вчилися, багато інших цікавих місць, які можуть нести у собі інституційну історію.

У Києві на той час було понад 30 іноземних представництв. Хоча у 70-ті роки студентам розповідали, що не існувало української дипломатії. Наприклад, на будинку на вулиці Терещенківській, 9 є дві меморіальні дошки. Нещодавно там розташовувалася пам’ятна дошка, яка свідчила про те, що у цьому будинку працював перший міністр закордонних справ Олександр Шульгін. На ній було написано, що він помер 1967 року. Насправді Олександр Шульгін помер 1960 року. Звідси почалася наша історія маркування місць пам’яті у Києві. У згаданому приміщенні було розташоване перше зовнішньополітичне відомство. Тому ця меморіальна дошка не була достатньо інформативною. Минулого року спільними зусиллями Міністерства закордонних справ і Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, встановили ще одну меморіальну дошку, яка засвідчує факт діяльності у цьому будинку Міністерства закордонних справ Української Держави, Гетьманату.

У 1919 році, перед захопленням більшовиками Києва, скерували за кордон найбільшу кількість представництв. Завдання було одне — говорити світові, що є Україна і що вона протистоїть більшовицькій навалі, фактично рятує від неї Європу. Деякі дипломатичні представництва протрималися до 1924 року.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Китай не у тому економічному становищі, щоб не слухати вимоги демократичних лідерів — Харитонов

Китай не у тому економічному становищі, щоб не слухати вимоги демократичних лідерів — Харитонов

Проблема не у виробництві Patriot, а в політичному рішенні передати їх Україні — Дмитро Левусь

Проблема не у виробництві Patriot, а в політичному рішенні передати їх Україні — Дмитро Левусь

Винятком у несплаті податків може бути лише скрута: засновниця харківського бізнесу

Винятком у несплаті податків може бути лише скрута: засновниця харківського бізнесу