Між Трампом і новим Держсекретарем не буде ідеологічних розбіжностей, - Ілія Куса

Про нового держсекретаря США Майка Помпео, який раніше очолював Центральне розвідувальне управління Сполучених Штатів, говоримо з експертом Українського Інституту Майбутнього

Ведучі

Любомир Ференс,

Ірина Славінська

Гостi

Ілія Куса

Між Трампом і новим Держсекретарем не буде ідеологічних розбіжностей, - Ілія Куса
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-01kusa.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-01kusa.mp3
Між Трампом і новим Держсекретарем не буде ідеологічних розбіжностей, - Ілія Куса
0:00
/
0:00

Ілія Куса Громадське радіо

Любомир Ференс: Хто такий Майк Помпео?

Ілія Куса: Його вважають неоконом – представником неоконсервативного крила республіканської партії, він є яструбом в американській політиці, відомим ісламофобом, особливо радикальним у питаннях Північної Кореї та Ірану. Росію він теж багато разів називав однією з основних загроз для США, але його радикальність завжди була більше спрямована на Північну Корею та Іран.

Він є одним із тих людей, які вважаються найближчими соратниками Дональда Трампа. Ще під час передвиборчих перегонів він його активно підтримував. Трамп називав його вірною людиною, людиною, з якою сформувалися дуже тісні зв’язки. Його призначення означає, що Трамп, по суті, взяв під  контроль всю зовнішню політику. Не буде більше такого, як було з Тіллерсоном: Трамп публікує одну заяву, Тіллерсон – другу, вони суперечать одна одній.

Ірина Славінська: Ви говорите, що Майк Помпео – ісламофоб. Як це можна перекласти мовою міжнародних стосунків?

Ілія Куса: Помпео не буде перейматися життями мусульман так, як життями християн. Але я не думаю, що його ісламофобство буде відбиватися на міжнародній політиці. Просто на національному рівні він відомий як людина, яка робила кілька суперечливих заяв, наприклад, щодо мігрантів-мусульман, які приїжджають в США; він дуже підтримує Трампа в його політиці щодо того, що треба депортувати мусульман, робив різкі заяви. Але я не думаю, що це буде відбиватися на міжнародній політиці. Наприклад, він дуже виступає за тісні зв’язки з Саудівською Аравією – це свідчить про те, що в міжнародній політиці можна очікувати ескалації на катарському напрямку, з Іраном.

Любомир Ференс: Останнім часом після зустрічі очільників Північної та Південної Кореї почали активно обговорювати зустріч Трампа з очільником Північної Кореї. Наскільки вона вірогідна і наскільки важлива?

Ілія Куса: Вона буде важливою, тому що це, по-перше, історична подія – такого не було раніше, по-друге, це важлива подія для двосторонніх, багатосторонніх мирних переговорів і це доволі відповідальний крок із обох сторін щодо подальшого ядерного роззброєння і взагалі вирішення цієї проблеми.

Чим вона може завершитися? Особисто я скептично до цього ставлюся в плані результатів. Не думаю, що це завершиться ядерним роззброєнням, об’єднанням Кореї. Думаю, великого прориву не буде. Це може завершитись певним успіхом на дипломатичному фронті, відновленням формату багатосторонніх переговорів, початком роботи комісії щодо ядерного роззброєння, можливо, Північна Корея допустить інспекторів до своїх ядерних об’єктів, може, заморозить частину ядерної програми за моделлю Ірану, але не більше.

Ірина Славінська: Що відбувається в трикутнику США, Франція Німеччина в контексті Сирії, які зміни може принести призначення Майка Помпео?

Ілія Куса: ЄС та США не погоджуються щодо Сирії в кількох питаннях. Так як Помпео є яструбом, вони йдуть на конфронтацію з Іраном, а це означає ескалацію насилля, як мінімум, у Іраку та Сирії, можливо, ще навколо інших гарячих точок – Ємен, Катар, Південний Ліван. Ця конфронтація підкріплюється ще й завами Ізраїлю. Вчора була презентація Нетаньяху щодо того, що Іран, мовляв, увесь цей час обдурював весь світ і не дотримувався ядерної угоди. Це все свідчить про те, що США, підтримувані лобі  з Саудівської Аравії, Ізраїлю, намагаються розв’язати нову війну на Близькому Сході проти Ірану.

ЄС не підтримує це. По-перше, міграційна криза – друга міграційна хвиля їм не потрібна, по-друге, вони проти того, щоб виходити з ядерної угоди, бо вважають її успішною і не хочуть, щоб Іран знову став загрозою для світу, продовживши виробляти ядерну зброю, по-третє, ЄС не хоче сильно залежати від США.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.