Міжфракційні депутатські об'єднання: інструменти лобізму чи впливу на виборців?

Що таке Міжфракційні депутатські об’єднання (МДО) і як вони працюють

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Андрій Куликов

Міжфракційні депутатські об'єднання: інструменти лобізму чи впливу на виборців?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-21_rybachok.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-21_rybachok.mp3
Міжфракційні депутатські об'єднання: інструменти лобізму чи впливу на виборців?
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо розповів про це Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців України.

Денис Рибачок Фото: Громадське радіо

Андрій Куликов: У КВУ назвали аномалією кількість зареєстрованих міжфракційних депутатських об’єднань – 125. Чому ви вважаєте, що це взагалі варте уваги і називаєте аномалією?

Денис Рибачок: Робота парламенту цього скликання багато у чому є рекордною. Згадаймо хоч би про 11 тис зареєстрованих законопроектів.

Щодо 125 об’єднань, то фактично кожного пленарного тижня в Україні з’являється 2 нові депутатські об’єднання. Абсолютна більшість цих утворень є мертвими структурами, які не займаються ніякою діяльністю. В Інтернеті про них неможливо знайти якусь інформацію.

Говоримо лише про декілька міжфракційних об’єднань, які справді існують і працюють, наприклад «Єврооптимісти», «Рівні можливості».

Депутати можуть використовувати такі об‘єднання, аби переконливіше виглядати в очах виборців. Наприклад, Вадим Рабінович є головою двох об’єднань, одне з них називається «Стоп тарифам». Очевидно, що вони створені, аби показати виборцям, що депутати об’єднуються для боротьби з несправедливими, на думку Вадима Рабіновича, тарифами.

Анастасія Багаліка: Для чого потрібні міжфракційні депутатські об’єднання, якщо розглядати їх з точки зору законодавства?

Денис Рибачок: Депутати мали б об’єднуватися для того, аби вирішувати певні проблеми. Щоб спільно подавати законопроекти, зустрічатися з виборцями, спільно працювати у обраному напрямку. Ідея МДО в тому, щоб поєднати депутатів з різних політичних сил. Але більшість реєструють структури лише з метою піару.

Андрій Куликов: Які ви маєте підстави, щоб так говорити? Ви сказали, що інформацію про них складно знайти в Інтернеті, але можна припустити, що вони не вважають за потрібне піаритися і більшість своєї роботи провадять у стінах Верховної Ради. В межах закону про доступ до публічної інформації можна подати запит і дізнатися, щоб не в Інтернеті шукати.

Денис Рибачок: Повірити у те, що депутати щось роблять і не хочуть на цьому попіаритися – складно. Але є і інший аргумент: наші колеги проводили дослідження щодо того як голосують депутати, які входять до МДО і чи голосують вони спільно. Та жодної кореляції між приналежністю депутата до якогось об’єднання і тим, як він голосує за галузеві питання, – немає.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.