Міжнародні посередники на Донбасі будуть потрібні ще довго — Юлія Тищенко

Про це ми поговорили з аналітикинею Українського незалежного центру політичних досліджень Юлією Тищенко.

Андрій Куликов: Останнім часом я від експертів, які опікуються питанням Донбасу, постійно чую таку фразу: « А що ж ми будемо робити, якщо восени Україні вдасться повернути Донбас?». От днями ОБСЄ допомогла врегулювати питання щодо тиші, аби пожежники могли загасити вогонь, який палає на Донбасі. І тут постає питання – до якого часу нам потрібна буде ОБСЄ і інші міжнародні посередники?

Юлія Тищенко: Мені здається, що їхня допомога нам знадобиться ще доволі тривалий час, навіть якщо припустити фантастичний розвиток подій, що восени ми повернемо тимчасово окуповані території. Чому фантастичний? Тому що я наразі підстав для такого оптимізму не бачу. Чому надовго? Тому що для того, щоб владнати всі проблеми, які виникають із поверненням територій, нам дійсно потрібна різного роду міжнародна допомога і структур ООН, і ОБСЄ у вирішенні всіх тих найрізноманітніших викликів, які сьогодні є на цих територіях і з якими Україна стикнеться. Це і екологічні виклики, і питання, пов’язані з безпекою розмінування, і соціальні та економічні питання, це і питання організації системи управління, бо вже шість років ми не маємо там легітимних управлінських органів, представницьких органів, там неможливо провести вибори. Тобто мені здається, це довга історія на довгий час.

Андрій Куликов: Ви кажете, що там не проводилися нормальні вибори, відповідно, в управлінських структурах працюють люди, яких, очевидно, треба буде міняти. Чи це має бути суцільна чистка, чи це має бути квазі-люстрація, як у нас намагалися провести з тими, хто працював на попередні режими?

Юлія Тищенко: Це рамки того, що називається системою перехідного правосуддя. Переважним чином говорять про амністію, але ви праві у тому, що потрібно буде кваліфікувати певну діяльність чи поведінку людей, які сьогодні перебувають в умовах окупації і які не здійснили злочинів кримінального характеру. Вони просто були в тій квазі-системі управління, реалізовували або не реалізовували якісь політики чи сценарії. І я не думаю, що ми маємо керуватися підходами «чистки» до загальних категорій — усі вчителі чи лікарі мають бути звільнені, ні, це неприпустимо. Це складний процес і поки у нас він законодавчо невизначений. Очевидно, що це мають бути персональні кейси і підходи люстраційного типу.

Андрій Куликов: Коли б не сталося повернення окупованих територій, якими мають бути наші найперші кроки?

Юлія Тищенко: Ми маємо заздалегідь їх продумати. Найперші кроки – це питання щодо різних соціальних політик, зокрема, речі, які пов’язані з комунікацією та інформаційною політикою. Це розуміння певної системи управління, яке має там бути. Паралельно це і екологічна ситуація, це і безпекова ситуація, починаючи від громадської безпеки, закінчуючи розмінуванням.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.