facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Молодь хоче більшої ролі парламенту, а старші схиляються до гетьманства — Заболотний

На кого українці покладають відповідальність за безпеку, оборону та правопорядок? Дослідження з такою назвою провів Центр спільних дій.

Молодь хоче більшої ролі парламенту, а старші схиляються до гетьманства — Заболотний
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Обговорили дослідження з аналітиком Центру Назаром Заболотним.

Назар Заболотний: Опитування було загальнонаціональним з репрезентативною вибіркою у 2 тисячі людей. Ми питали, чи знають наші співгромадяни, хто і за що в Україні відповідає. Виявилося, що у нас система влади наскільки складна, що думки у простих сферах розділяються.

Що не так з правовою освітою?

Назар Заболотний: Порівну поділилися відповіді на питання про те, хто керує системою правопорядку. По третині відповідей про те, що це президент, Кабмін і «не знаю, що відповісти».

  • Це каже про те, що, окрім того, що сама система складна, є проблеми у суспільстві з правовою освітою.

Так ми не можемо забезпечити суспільний контроль за тим, що робить влада. А без цього демократія неможлива. Схожі відповіді щодо того, хто забезпечує оборону. Більшість не має розуміння, який орган відповідає за безпеку країни.

Як війна вплинула на оборонну та безпекову сфери країни?

Назар Заболотний: Якби не війна, то наша оборонна і безпекова сфери досі були б у якомусь напіврадянському стані. Закони, які до 2014 року ухвалювали щодо цих галузей, радше, були декларативними, не містили потрібних механізмів.

Усе почало формуватися сім років тому: трансформація МВС, створення Нацгвардії. З обороною — сумніше. Тут треба міняти Конституцію.

Що стається, коли президент має надто багато сили?

Назар Заболотний: Молодь більш прогресивна. Вона хоче більшої ролі парламенту, більшої колективності в ухваленні рішень. Старші, бідніші, з менших населених пунктів люди схиляються до гетьманства. За територіальним принципом відмінностей у ставленні до влади нема.

Молоді люди більш відкриті до неминучих змін, переходу до парламентської республіки. Кожного разу, коли у країні президент мав надто багато сили, ставалася біда. Згадаймо епоху Кучми із загадковими смертями та політичними вбивствами. У часи Януковича президент мав більше влади, ніж парламент. Це закінчилося кров’ю. Наша історія каже, що прогресивні люди мають рацію: треба йти до парламентаризму.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Поки процес бронювання від мобілізації лишатиметься закритим, корупція не зникне — експерт

Поки процес бронювання від мобілізації лишатиметься закритим, корупція не зникне — експерт

Хочемо закохати в українського виробника — автор проєкту «482 Зроблено в Україні»

Хочемо закохати в українського виробника — автор проєкту «482 Зроблено в Україні»

Просто закрити МСЕК — не допоможе, треба змінювати підхід — Ковтонюк

Просто закрити МСЕК — не допоможе, треба змінювати підхід — Ковтонюк

«Побачити невидиме» — нове соціологічне дослідження про сексуальне насильство в Україні

«Побачити невидиме» — нове соціологічне дослідження про сексуальне насильство в Україні